Третині українців вистачає грошей тільки на їжу і складно купувати одяг, повідомляє Центр Разумкова.
Тільки 7,4% опитаних вистачає на все — вони заощаджують лише для дуже дорогих покупок, наприклад, автомобіля.
***
Херсонщина. Я приїхала зі стійким переконанням, що точно знаю і вмію працювати на передовій з огляду на мій попередній досвід.
Як же я помилялася…
Вистачило рівно години з початку приїзду, щоб я чітко зрозуміла, що все що я знала до цього – це добре, але тут все по -іншому. Вихід з зони комфорту в зовсім не комфортних умовах.
+40, місто постійно обстрілюється, в Херсоні були орки, тому локації їм відомі і це дуже обтяжує процес зйомки, постійно в небі літають ворожі Орлани, що ускладнює навіть нормальне пересування. І як же я помилилася думаючи, що Херсон – друга лінія оборони, перша, Христя, перша, зазначив мені командир Військової частини 3056.
***
З-поміж усіх військових, кого я знаю і в кого сім’ї позалишалися за кордоном, — буквально кілька людей, які не розлучилися.
Моя сім’я теж не пройшла випробування на міцність: пішов служити, відправивши дружину з донькою в Польщу. Там вони й досі. Зрештою, розлучилися. Хоча й не хочу з цим миритись.
Історія типова для мільйонів українських сімей.
***
Всі в розлуці, і хто в Україні і хто за кордоном. Вже не кажу про тих, хто втратив. Суспільство має вимагати закони про терміни служби і демобілізацію.
***
Як виглядає «звичайний» день жителя на ТОТ
1. Вимушено перевіряти, чи будуть відключення, бо ремонтних бригад на території не вистачає, як самого обладнання, яке все ще їде десь з москви.
2. Відвезти дитину на урок «патріотичного» виховання, бо в разі відмови – тебе позбавлять батьківських прав, а дитину вивезуть=викрадуть десь на росію.
3. Встигнути на мобільну приймальню до колаборанта, бо в твоєму населеному пункті приймальні взагалі як такої немає ніякої. Проблем багато, а вирішувати їх нікому.
4. Зайти в МФЦ і очікувати на виплату й документи в черзі, яка ще з березня не рухається. Бо фахівців і відповідальних- нуль.
***
Українські прапори відтепер прикрашають житловий корпус української збірної в Олімпійському селищі у Парижі.
А надпис на великому банері “United we stand for Ukraine” — чергове нагадування світовій спортивній спільноті, що Україна була, є і буде!









