Дарина Лапіна
Моє рідне місто в окупації. Місто, яке не дає мені спокійно жити, спокійно спати, їсти, любити, виконувати роль звичайної людини та займатися звичайними справами, допоки воно окуповане. Мені важко дихати, мені болить і цю біль неможливо знеболити.
Але! Мені також болить кожен населений пункт, який під окупацією, бо це не просто територія, якою можна торгувати, обмінюватися, це долі звичайних людей, яким також болить. Це життя наших людей, мать вашу!
Уявіть лише, скільки таких людей.
Ці люди не можуть просто сісти і сказати “давайте віддамо ту чи іншу область і будемо домовлятися”. Не можуть і ніколи не скажуть, бо там все їхнє життя. Чому хтось вирішив, що має право висловлювати свою думку стосовно того, що віддавати? Чому хтось вважає, що саме він може вирішувати долі людей?
***
Пройдусь по Обесточенной, сверну на Экофловскую,
Вдохну на Генераторной бензинный аромат.
Словами нецензурными покрою шваль московскую.
Как хорошо живется нам! Эх, мать и перемать!
***
Кринки та Корсунка. Неймовірна краса півдня України з висоти польоту зачаровує, так і не подумаєш, що там відбувається битва двох армій, яка вже ввійшла, за словами Мадяра, в світову історію військової справи. Розбита техніка армії рф серед лісу, плавзасоби, пошкоджені біля берега, великі катери на суші та вщент зруйновані будинки.
***
Занадто багато вже росії ми віддали. І це життя наших військових та закатованих наших українців. Це надто велика ціна, щоб зараз чимось поступитися. Бо тоді незрозуміло буде, за що наші люди так страждають.
Ворог повинен відповісти за кожного!
***
Коли покидаєш на деякий час Херсон, стає якось ніяково, що ти поїхав, а місто і всі, хто в ньому, залишились неначе напризволяще. Хочеться якнайшвидше повернутись і стати в загальний стрій, відчути плече всіх тих, хто разом з тобою робить щось корисне.
***
Вже влаштували срачі через той час. Вам немає чим зайнятись?
Звідки час та ресурс на срачі?
***
В умовах відсутності світла загострюється екзистенціальна війна між холодильником і телевізором.
Холодильник пішов у повномасштабний наступ. Телевізор здає позицію за позицією.
Марина Поліщук
