Євгенія Весна
Мій Херсон. Його вбивають… тільки сильні люди можуть пережити окупацію, чекати на ЗСУ, а далі – ворог щоночі і вдень тероризує мирних. Вони мало сплять, або сплять під вибухи, вони вперебіжку виживають щодня. А в телефон кажуть: « Надіємось на контрнаступ.. а так у нас все добре, нічого, скоро і ви приїдете»… а ще народжуються дітки.
Сон? Хєр! Свистить, гримить… Боюся ранкових зведень…
Війна – “це мєрзость”!
Такої кількості гарних людей, як на День вишиванки, у стрічці фейсбуку немає більше ніколи, певне.
Вишиванка змінює настрій, вона настільки вишукана і досконала, що до неї не потрібні “бріліанти”.
Особливі у цей день родинні світлини – це справді світлі обличчя.
Дякую кожному френду за цей особливий настрій у такий важкий час.
Іноді мені здається, що ми занадто демократичні. Рейтинги і все таке, я розумію. Але коли я бачу як по Херсону гуляють з дітьми новонародженими, двох та п’ятирічними, після того як вчора переступав через величезну калюжу крові такої дитини не так далеко, у мене виникає лише одне питання: де ювенальна юстиція і коли це припиниться.
Просто слів нема.
рф: всю ніч пускає ракети по Україні.
Українці вранці після безсонної ночі: одягли вишиванки і працюють.
Серпень 2022
– А вишиванки складати в чемодан?
– та давай, а ще візьми свій синьо-жовтий килимок для фітнесу і на кордоні з оркостаном скажеш, що ми їдемо до Львову.
– добре, я зрозуміла.
Ми залишили їх вдома, як і частинку своєї душі. До нових – морально ще не готові.
Але я точно знаю, що ми вдягнемо нові вишиванки. Ще гарніші. Скоро. Обовʼязково.
З логікою у московитів проблеми.
Чим більше вони пускають ракет, тим більше тривог.
Чим більше тривог, тим більше українці вночі не сплять.
Чим більше українці вночі не сплять, тим більше народиться нових українців.
Я вважаю, що відсьогодні перша леді України – пані Олена Зеленська – є берегинею нашого міста. Я не знаю, що сталося, але на азійському форумі в Південній Корєї свій виступ вона присвятила Херсону. Вона розповіла про все, що пережив Херсон за 9 місяців окупації і про те, як його щоденно розстрілюють впритул вже більше, ніж півроку після звільнення. Вона розповіла всю гірку правду, яка чомусь соромливо приховувалась від більшої частини України і всього світу: про 360 обстрілів кожного тижня, про десятки вбитих дітей і сотні дорослих просто на вулицях міста, про сотні зруйнованих будинків і про почуття відчаю беззахисних херсонців.
Не знаю, чи погоджена тема її виступу з Президентом Зеленським і держдепом США, чи це її власна ініціатива, але я стаю на коліно і схиляю голову перед цією дуже вродливою і дуже сильною жінкою.
Дякую Вам, Олено!
Марина Поліщук
