Одне з найбільш поширених зараз запитань: “Що ви вперше зробите після нашої перемоги?”
По-перше, до неї треба ще багато і багато працювати. По-друге, саме поняття “перемога” цілком може відрізнятися від наших здебільшого завищених сподівань. Але я, все-таки, відповім на це питання.
Найперше – я позбудусь усіх речей, що оточують мене в армії. Форма, підсумки, амуніція, аксесуари – все це миттєво буде передано в найближчий волонтерський фонд, а те, що виявиться більше непридатним для повторного використання – просто спалено.
Ні, я не соромлюсь форми, ні я не намагаюсь відсторонитись. Війна назавжди залишиться з кожним, хто хоча б декілька днів провів в окопі. Але я не хочу бачити в своїй оселі (де б вона, в решті решт, не була) нічого, щоб б навіть візуально повертало мене б туди.
І я не знаю, як держава буде потім вшановувати пам’ять загиблих. Але якщо, не дай Боже, на державному рівні виникне ідея парадів чи свят, присвячених війні, якщо хтось вирішить, що вдягати свою дитину в військову форму – це мило і дотепно – я зрозумію, що в цій країні я жити не хочу.
Війна завжди про біль, горе, страждання та смерть. Не може бути “великої”, не може бути “правильної”, не може бути “священної” війни. Сьогодні ми воюємо за те, щоб це припинилось на нашій землі.
Психіка людини влаштована так, що вона реагує на найбільш сильні і свіжі подразники, а застарілі подразники – просто архівує в підсвідомість. Тому ніякого 9 травня, як дня перемоги, для мене більше не існує. Днем Перемоги для мене буде тільки день перемоги над потворною роZією. І єдиний День визволення Херсону тепер тільки 11 листопада – це той день, коли путінська кривава погань втікла з нашого міста під тиском ЗСУ. І єдина головна війна серед всіх світових війн – це війна розв’язана чмошною роZією проти України у 2022 році. І помститися за цю війну всім причетним – справа життя.
І Різдво Христове моя родина відзначатиме тільки 25 грудня, а не 7 січня, як “одичалі” на московитських болотах.
От ще б і Новий рік перенести, щоб не мати геть нічого спільного з тією гидотою ))).
Зроблю все від мене залежне, щоб мої онуки і правнуки ненавиділи все, що має корінь слова “руZ” і щоб слово “роZZія” асоціювалась тільки зі звалищем смердючого непотрібу і викликало огиду.
Чекаєм на День нашої справжньої Перемоги.
Кажуть, що колоборанти і окупанти зі Скадовська першими тихенько вночі побігли займати чергу на перетин Кримського перешийку, аби їх не випередили колеги з Нової Каховки, Олешок і Голої Пристані.
Це дуже вчасно, бо хто буде перший в черзі у Каланчаку, той ще має шанс добігти до Керченського мосту. Звісно, шанс невеличкий, але, якщо швидко бігти, то …
пишуть мені з різних місць окупованої Херсонщини, що в рази посилився тиск на тих, хто не взяв паспорт з куркою
багатьох рятує що самим виконавцям-окупантам то до одного місця. тиснуть, але не перевіряють.
Про політику і без політики. У мене є гарна новина) на стадії вирішення, всі наші військові по лінії зіткнення Дніпра отримають нарешті ті 100 тисяч, про це мені сьогодні повідомили офіційно військові. Нарахування зроблено.
Розчарована московським парадом без нашого авіашоу. Ніякий.
Німці вилучили з граматики сполучення ss , щоб нічого не нагадувало про агресію їх дідів. Що вилучатимуть нащадки сьогоднішніх агресорів?
Кожна визвольна війна є святою: радянської армії проти вермахту, української армії проти радянської армії.









