День 439. 8 травня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

В ці два дні “великої херсонської комендантської години” під моїми вікнами час від часу проходили великі процесії сусідів.
На початку колони – пара безтурботних собак, а за ними купа людей, які за компанію із власниками – вигулювали їх чотирилапих друзів. Іноді, складалась враження, що вигулювати собак виходили цілими під’їздами. Бо офіційно виходити городянам можна було на прогулянку лише із своїми домашніми собаками.
А за вікнами – весна, сонце, зелена трава та квіти. Й, звичні вже звуки війни.
Офіційні зведення ввечері підводили скорботні підсумки цих чергових днів війни: нові руйнування, смерті та поранення мирних містян…

Майже 10 років тому ми почали голосно говорити про те, що побєдобєсіє і спроби синхронізуватися з росіянами в «майскіх праздніках» – не просто хибна, але й небезпечна тенденція. І що «Ніколи знову», разом з цивілізованим світом, має стати не просто гаслом, а метою, над досягненням якої нам важливо працювати.
На жаль, багато політиканів, в цинічному бажанні догодити «широким масам» продовжували чи то «какуюразніцу», чи взагалі «бєссмєртний полк», після якого дідів на палках тихенько викидали на сміття, або хорове співання «катюши».
Сьогодні маємо наслідки.
Вочевидь наше гасло після всього пережитого і вистражданого потребуватиме модернізації. Але я впевнений, що «ніколи знову» лишатиметься актуальним. І стосуватиметься не тільки війни, а й багатьох політиків і концепцій.

Ненависть і відсутність сну потрібно конвертувати в донати на ЗСУ.

Чомусь згадалось масове , всенародне, минулорічне очікування, яке було навіяно військовим експертом Ждановим про те, що до 9 травня все скінчиться.
Як швидко ми забуваємо обіцянки. Особливо коли не має проблем з наступними…

Я дуже люблю “Володаря перснів” і кожного разу у будь- якій ситуації життя підкидає можливість розбирати його на цитати. Сьогодні, після жахливої і гучної ночі, яку пережив Херсон і вся Україна, у День пам’яті і примирення, є така: “Ваш час настане. Ви зіткнетесь із тим самим Злом. І переможете його”. І я в це щиро вірю. Слава і вічна пам’ять полеглим воїнам. Пам’ятаємо. Віримо в ЗСУ! Вони найкращі.

Арестович зробив більше, ніж Марченко. Залужний? І так далі… Зупиніть цю землю. Питаєте, для чого “Єдині новини”???