Євгенія Весна
Окупована частина нашої Херсонщини… Кажуть, що складніше, ніж було в Херсоні ..
Багато з вас навіть не уявляє, що значить жити під орками, а особливо важко тим, хто їх принципово не сприймає! Батьки дітей пишуть:”Ми не хочемо брати їх гуманітарку! Ми чекаємо на звільнення! Ми чекаємо на ЗСУ!»
Про втрати херсонки (я не про людські втрати)
– Море ввечері, коли ти сам-на-сам зі всесвітом і власною душею
– Кавун. Продавець переконує, що це саме той, голопристанський.
– Помідори херсонські. Магія діє – варто лише почути це словосполучення, правда?
– Сонячний ранок, коли вже спекотно.
– Янголятка на будівлі, старий центр, який давно треба реставрувати.
– Похід на «Фабрику» – там лавочка, де востаннє сиділа близька тобі людина, якої вже немає.
– Продавець у супермаркеті – він знає тебе з соцмереж і завжди привітно щось коментує, а ти намагаєшся згадати його ім’я.
– Друзі, яким ти завжди можеш написати у меседжер і які завжди відпишуть хоча б кілька слів. А тут ти можеш написати: давай зустрінемося і вип’ємо каву і ти можеш зустрітися і випити каву. Кав’ярня у центрі біля ОДА, береш інтерв’ю там, і завжди хтось знайомий підійде привітатися.
– Львівський шоколад за мерією.
– Пішли у театр. Вистава може не сподобатися, але завжди зустрінеш людину приємну.
– Поїздки з колегами у престури – сама дорога і спілкування. Антонівський міст переїжджаєш і рушаєш на інший берег. Просто їдеш собі – і все…
Торік говорили про атаку на Херсон, а самі пішли на Ізюм.
Зараз говоримо про Мелітополь, а вдаримо на…
Мінськ?
В котрий раз натрапив на “Я буду говорить по российске, и вообще западенцы посмотрите на себя, вы беженцам квартиры в тридорога здаете, а сами по заграницам пособия получаете”.
Ну по перше мова і житло це різні категорії. Одно неподобство, не виправдовує інше.
І по друге, є чотири категорії сприйняття української мови:
1. Знаю з народження і шаную;
2. Не знаю з народження, але намагаюся розмовляти і шаную;
3. Не знаю, не намагаюся, і “какая разница'”;
4. Я за русский мир.
Так от, війна сталася через наявність 3 і 4 категорії. І живіть з цим.
А ті хто здає(здавав) житло переселенцям в тридорога – так, падлюки.
Ми всі чинимо опір! Ми допомагаємо і вкладаємось у перемогу. Від військових, волонтерів, лікарів, енергетиків, рятувальників до незламних херсонців, які цьогоріч посіяли розсаду на помідори, знаючи, що обстріли, можливо, не дадуть зібрати урожай.
Ті жителі звільнених громад, хто лагодять дім чи фарбують паркан навесні, хоч на ньому лишилися сліди куль — чинять опір війні. І ті, хто проводять уроки у сховищах, і ті, хто шукають інтернет на заправці, щоб до них під’єднатися — всі вони чинять опір.
Всі ці зусилля приведуть нас до бажаного! До миру і вільної України!
Наснилося сьогодні, що мандрую Кримом…
До чого б це ?
83% українців говорять українською постійно або часто.
Про це йдеться в опитуванні соціологічної групи “Рейтинг”, передає телеграм-канал UA War Infographics.
Відтак, з 2022 року кількість людей, що спілкуються українською постійно або часто зросла від 66% до 83%. Кількість тих, хто не вживає українську ніколи впала з 4% до 2%.
Протягом 2022 року інколи або рідко українською спілкуюються на 14% респондентів менше (29% проти 15%).
Водночас майже половина російськомовних та двомовних перейшла на українську протягом 2022.
Крім того, 82% опитаних вважають українську рідною мовою.
Марина Поліщук
Дарина Лапіна
