Євгенія Весна
По рецептурному відпуску ліків.
Ми ж усі хочемо в ЄС, так це і є б#ха ЄС. Нудний, зарегульований і прогнозований ЄС. Далі буде ще більше незрозумілих для непосидючого українського духу речей. Але у ЄС не викидають сміття під хвіртку сусіду і не паркуються як ї#ни, бо буде бобо одразу. Ми ж перебуваючи там всі ведем себе як зайчики.
Отже діхотомія “хрестик-труси” громадо переслідуватиме нас невпинно. Тримайтесь;)
Так що там написано саме для херсонців? В місті повиїзжали майже всі лікарі, в моїй поліклініці залишився один сімейний лікар, з тими лікарями, що виїхали договори розірвані. Ми думали, як нам без ліків вижити під час окупації. Тоді місцянам частково допомагали волонтери, передавали ліки в Херсон. Ми з чоловіком замовляли через перекупників, платили в 7-10 разів дорожче , весь час були в пошуку ліків, діставали російські аналоги, чекали щоб нас нарешті визволили. Потім 2 місяці в місті працювали 4 аптеки, половини потрібних ліків не було, виручали родичі, присилали Новою поштою. А тепер де в цьому місті брати ті е-рецепти? Лягай і помирай? Окупанти не добили, то тепер своя влада тебе без ліків залишає.
Люди, які не вживають ліків, переконують людей, що їх вживають, у тому, що все нормально.
А оскільки антидепресанти теж по рецептах, за таке скоро почнуть бити.
Тиск окупантів на жителів лівобережжя Херсонщини не припиняється. Маємо підтверджені випадки, коли навіть гуманітарну допомогу окупанти видають тільки тим, у кого є паспорт рф.
Це реальний приклад того, як росіяни на українській землі впроваджують примусову паспортизацію та умисно створюють гуманітарну кризу. Але наші незламні люди навіть тут показують свою силу і моральну перевагу – вони кажуть, що краще їстимуть траву, аніж візьмуть російський паспорт.
Намагаюсь зрозуміти, звідки взявся міф про інвестиційну привабливість України і про величезні кошти, які накопичені на Заході для відбудови нашої зруйнованої інфраструктури.
На кінець 2021 року Україна була на 127 місці в світі по індексу економічних свобод, і доля нашої економіки до війни дорівнювала 0,1% від світової. Ці показники для інвесторів – як довідка про захворювання на чуму. Чи ми за рік війни покращили ситуацію? А гроші, як відомо, дають лише туди, де є вірогідність їх значно примножити.
Це я до того, що сидіти, склавши руки, і чекати на на грошову зливу від власників тих грошей – то є якась наївна дурня. Щоб мати, хоч якусь надію на інвестиції, потрібно готувати тисячі проектів, які відповідають вимогам інвесторів і робити їм професійний промоушен.
А скільки таких проектів є вже на Херсонщині? Їх хтось готує? З тих розмов, що я мав з нашими бізнесменами, я нічого оптимістичного не почув. Таке враження, що бізнес не дуже вірить в деокупацію Херсонщини.
А якщо вірить, то може вже, замість безперспективного очікування, щось робити? Бо ніхто ж нашу роботу за нас не зробе.
Прочитав на спеціалізованому окупантському тг каналі що вони Голу Пристань називають селом.
Як працювали чужі, не знайомі з реаліями, так і працюють.
Я не злостива. Але те пад… депутадло чи зеДло, яке вирішило, що Херсон – не місце проведення бойових дій, має бодай три дня і три ночі пожити у нашій казці, без виїзду на ночівлю в Миколаїв.
Херсон. Сьогодні. Спочатку була арта, а тепер – просто послухайте: перестрілка, автомат – одиночні та черги. Центр. Коло берега. Вже хвилин 40. Як вам така “не зона бойових дій”?
І да, я мрію саме зараз піти прогулятися до медзакладу, щоб стати в чергу до лікаря по рецепт на знеболювальне і заспокійливе 🙂
Марина Поліщук
Дарина Лапіна
