Євгенія Весна
У Херсоні дощить. Але це такий наш дощик, південний. Зранку у дворах зустріли тітечку, яка вигулює двох собачок. А вона питає: дівчатка, ви рано, годинник перевели? Ми ж в Україні, звичайно, перевели. Ми вдома. Херсон тримається.
Їхав в одному купе з саперами в Херсон. Після Миколаєва поїзд повільно просувається наче щоб усі пасажири змогли роздивитися розруху, яку принесли російсько-загарбницькі війська. Спершу поля з хвостовиками від РСЗО, далі понівечені будинки, підприємства, товарняки, дороги і колії. А ближче до Херсона – кілометри укріплень, місць скупчення техніки і живої сили. Крізь заклеєні скотчем вікна можна роздивитися, в яких умовах існували загарбники. Сапери ДСНС тільки-но з навчань, і з жахом дивляться на роботу, яка їм очікуються. С часу деокупації правобережжя кілька їхніх колег загинуло. Схоже, ці позиції ще не розміновували, стоять ящики з-під снарядів, понівечена техніка. Тільки де-не-де в полях промарковані позначки ‘міни’ маленькими клаптиками або невеличкі ‘доріжки’ для енергетиків, де пройшло розмінування. Обидва моїх сусіди по купе пережили окупацію і мріють позбавитись під російського по/сліду. У одного ще й особиста драма – батьки повірили в росіянський світогляд і кинули його з сестрами, сім’я розділилась на ворогів.
Херсон зараз звучить не так… як і вся Україна. Не так, як ми звикли, не так, як нам хочеться. Але змінимо, зміниться, відтворемо, розквітне і буде звучати
І знов буде сміх, бандури, курсанти на веслуванні, туристи, котики… І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі
Зайшла в одну Лівобережну группу на Херсонщині. Що зараз в окупації. Там хтось задав питання, коли вже буде автобус на Скадовськ, бо лікарня зараз тільки в Скадовську працює. А у відповідь люди пишуть, що скоро на Херсон і на Львів буде автобус. Зверніть увагу, яка там підтримка у цих коментарів, хоча люди знають, що ці групи постійно моніторять співробітники російських спецслужб. Чекають визволення на Лівобережжі, дуже чекають.
Повністью підтримую таку думку!
Хто такі справжні лідери думок? Ті, чиї власні дії збігаються з тим, що говорять на загал. Аналізуйте інформацію.
Не створюйте кумирів, не перекладайте відповідальність на інших. Самі ставайте лідерами думок, ведіть за собою. І байдуже скільки піде за вами. Мільйон чи одна людина. Світ змінюють ті, хто змінюються самі, хто обирає рухатись вперед. І байдуже, бігти чи просто лягти у правильному напрямку.
Хай кожен в цьому прочитає своє.
Оскільки наша влада геть слаба в царені психологічної підтримки своїх громадян, і крім туповато-совкового телемарафону “єдині новини”, який викликає тільки зневіру і скорботну тугу, нічого не спромоглась запропонувати суспільству, то я їй підкажу, що могло б психологічно підтримати херсонців.
Ну, наприклад, добре б зайшла інформація про те, що десь там в секретному місці будуються елементи пантонної переправи через Дніро замість Антонівського мосту, на відбудову якого знадобиться багато років. І як тільки лівий берег звільнять від ворога, то за тиждень-два переправа буде змонтована і голодні, змучені і зневірені мешканці лівого берега зможуть приєднатися до хоч якоїсь цивілізації. Хіба це не підтримало б людей? Чи ми не збираємось лівий берег звільняти і приєднувати до України?
Або гарно було б повідомити нас, що вже є, якійсь проект закону, а краще – проголосований у ВР закон про вкрай пільгові умови для інвесторів на Херсонщині, і інвестори про це знають і вже стоять в черзі зі своїми проектами розвитку нашої теріторії. Чи ми залишимо тут тільки руїни після розстрілу впритул?
Хіба ці факти були б гіршими за цілодобове співання гімну і бурмотіння про “все відбудуємо”?
Дарина Лапіна
Марина Поліщук
