День 282. 2 грудня. Що обговорюють херсонці в соцмережах

День 282. 2 грудня. Що обговорюють херсонці в соцмережах
Автор: Євген Веселов 02 Декабря 2022 19:40

Короткі підсумки дня. Для того, щоб киця Жора нарешті попила воду не з котячої миски, а з-під крана , як вона любить (а вона раз на день сіда на раковину й кличе мене, щоб я набрала на долоню свіжої води й вона саме з руки попила) - так от, для цього хтось ризикував життям під обстрілами.
Не кажу про себе й свої зручності, про миття, прання й купання.
Маленька котяча примха куплена ціною ризику для людського життя.
Чогось сьогодні, напуваючи вперше за місяць кітика з долоні, подумала про це й заплакала.
Господи...


Пройшлась містом, подивитися на розклад платних перевезень.
На автовокзалі працюють мародери.
Мені з Херсона до Миколаїва пропонували виїзд за 400 грн, знаю, що деякі вже беруть 350 грн.
Ще дізналась, що є пряме перевезення Херсон - Чернівці, Івано-Франківськ, Умань, Ужгород.
Взяла телефон, бо адресний збір по місту і ціна до Миколаїва, щось до 200 грн.
Як що комусь потрібно:
0935339535


Херсонські реалії: вночі прилетіло майже поряд з домом, вранці біля домівок колег, тільки що влучило в район, де мешкають багато друзів... Зранку знов зникли світло і вода, але зараз електрику вже відновлено... Після вибухів перевірка зв'язку: "Ти як?", "Всі цілі?"... Так і живемо - працюємо та молимося, не втрачаємо почуття гумору(правда часто-густо він чорний) та продовжуємо вірити в ЗСУ та Перемогу!

Ночные обстрелы Херсона и его окрестностей продолжаются. Рашисты не могут смириться с потерей Херсона и все, что не успели украсть и вывезти, пытаются теперь уничтожить издалека…
Ну, а я, продолжаю свои «заметки времен войны»…
Грабежей магазинов и продуктовых складов, как это случилось перед вторжением гитлеровцев в Херсон в 1941 году, в Камышанах не наблюдалось. После вторжения рашистов, некоторые предприниматели-торговцы, сворачивая свои предприятия, бесплатно раздавали жителям имеющиеся продуктовые запасы. Скажем, почти ежедневно на поселковом рынке раздавали йогурты, хлеб, муку и крупы.
Это в корне отличалось от той, советской действительности времен начала прошлой войны.
На вскидку сейчас не вспомню, кто-то из старожилов (по-моему доктор Векслер) оставил потомкам свои воспоминания, о том, как перед приходом в Херсон гитлеровцев, при отсутствии уже в городе всяких структур власти, жители грабили магазины. Помню, автор упоминал толстый слой муки на улице, рядом с разграбляемой мельницей у Панкратовского моста.
Моя же соседка, баба Маша, рассказывала о том, что ВОХРовцы до конца «обороняли» от жителей местный мясокомбинат, а когда получили команду уйти и население бросилось разбирать мясо, то туши оказались уже испорченными и по ним ползали здоровенные и довольные черви.
С началом этой войны, ничего такого не было. Правда, в интернете мелькала информация о мародерах в городе, когда некие наши сограждане, растаскивали товары из частично сгоревшего после обстрела рашистами ТРЦ «Фабрика». Говорили и об одиночных случаях вскрытия торговых точек и растаскивания в основном сигарет и спиртного.
Городские активисты вылавливали мародеров и устраивали «народный самосуд», хорошенько накостыляв по шее, приклеивали скотчем к столбам, со спущенными штанами.
Отсутствие всякой власти, позволило местным рыбакам беспрепятственно использовать запрещенные орудия лова рыбы. Множество сетей перегородили Камышанское озеро Безмен и многочисленные ерики и речушки. Однако, некоторые местные рыбаки, делали это не в качестве наживы. Довольно часто, у берега можно было наблюдать, как весь улов раздавали бесплатно всем нуждающимся.
Конечно, рыбаки были разные и кто-то таки пытался нажиться.
В первых числах марта, я случайно оказался у затона по реке Кошевой, где царила ужасная вакханалия настоящего истребления рыбы. Плотно, плечо к плечу, берега затона были заполнены «рыбаками», которые ловили тарань «на смык». То есть, забрасывая острые крючки-тройники в воду и почти каждый раз «высмыкивая» добычу, пойманную за глаз, брюшко, хвост. А сколько рыбы увечили, не успевая поднять на поверхность!

Всю ніч сьогодні я мріяв, щоб світові лідери зі своїми дітьми і онуками переночували в Херсоні. І обов'язково в різних районах міста, щоб до ранку не знати, чи прилетіло по їхнім дітям чи ні. Щоб вони відчули як це - коли від пуску ракет з Градів до їх прильоту в жилі квартали декілька секунд.
Може в них поменьшало б сумнівів щодо допомоги Україні.

Приєднуйтеся до нас:

Від мінометного обстрілу Херсона постраждали 2 працівники водоканалу

Справа Лагути. У чому насправді підозрюють ексголову Херсонщини?

Кадетські класи та юнармія: як росіяни вербують херсонську молодь у тимчасовій окупації

«Відбирали немовлят, щоб вивезти в Москву»: хто допомагав викрадати дітей-сиріт у Херсоні