Марина Поліщук
Після захоплення частини Херсонської області російська влада обіцяла місцевим жителям «новий рівень життя», розвиток економіки, туризму, освіти, медицини та безпеки. Минуло понад чотири роки окупації, і дедалі більше ці обіцянки розходяться з реальністю.
За оцінками Херсонської обласної військової адміністрації, сьогодні на ТОТ Херсонщини проживає близько 100 тисяч людей проти майже 500 тисяч до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Більшість цих людей – заручники РФ, які залишаються в окупації через власні причини й чекають на звільнення. Звичайно, є й такі, хто зрадив Україну та пішов на співпрацю з ворогом не для того, щоб вижити та прокормити родину, а з ідеологічних міркувань. За понад чотири роки багато українців з ТОТ через тиск вимушені були отримати російські документи та якось влаштовувати своє життя в умовах окупації.
Саме ідейні зрадники, більшість яких не могли реалізуватися у мирні часи й були ображені на весь світ, є фундаментом для окупаційної влади. Вони підтримують все, що відбувається. А посилюють їх варяги – завезені з різних регіонів Росії мешканці, яким в обмін на слухняність та роботу, дають житло, соціальну допомогу.
Попри обіцяне солодке життя та процвітання, значна частина лівобережжя Херсонщини потерпає від гуманітарної катастрофи, тиску, обстрілів, відсутності доступу до медицини та якісної освіти. Але російська пропаганда робить усе можливе, щоб для зовнішнього споживача транслювати позитивні новини та вихваляння високим рівнем життя.
«Гривна» проаналізувала лише декілька обіцянок окупаційної влади, щоб розвіяти фейки про щасливе заможне життя на ТОТ. Свої твердження ми доповнили історіями та свідченнями людей з окупації.
Міф 1 – про медицину на ТОТ
ОБІЦЯНКА: «Російська медицина буде кращою». Окупаційна влада регулярно повідомляє про відкриття лікарень, нове обладнання та «високі стандарти російської медицини».
РЕАЛЬНІСТЬ
Самі жителі окупованої території постійно повідомляють про гострий дефіцит лікарів, вузьких спеціалістів та обладнання. Медичні десанти з регіонів Росії не спроможні вирішити ситуацію. Незалежні моніторинги й міжнародні організації також фіксують дискримінацію людей без російських паспортів під час отримання медичних послуг.
Як розповідала «Гривна» зі слів начальника ХОВА Олександра Прокудіна, російські окупаційні сили активно завозять на захоплені території своїх громадян із віддалених регіонів, зокрема Сибіру. Йдеться про представників різних сфер – від медиків до поліції.
Однак, вони, очевидно, не справляються зі своїми професійними обов’язками. Про це свідчать постійні скарги місцевих жителів. Водночас таких гастролерів з РФ використовують як інструмент впливу для витіснення української ідентичності на тимчасово окупованих територіях.
З медичною допомогою на ТОТ Херсонщини дуже складно. Якесь життя у медичних установах жевріє лише в Генічеську та Скадовську, які окупаційна влада зробила центрами свого базування. Однак і там не вистачає персоналу, а дістатися до міст з віддалених сіл, особливо з тих, що є прифронтовими, майже нереально. Адже, наприклад, в Олешках та Каховці ворог обмежує пересування цивільних. Якщо врахувати ще дефіцит пального та ліків, то картина геть сумна.
Ціна на медикаменти вища щонайменше удвічі від реальної вартості. У деяких випадках навіть за завищеними цінами знайти набір препаратів неможливо. Трапляються випадки, коли люди вивішують оголошення на під’їздах будинків про потребу в тому чи іншому препараті.
Як повідомляє Центр національного спротиву, на тимчасово окупованих територіях України окупаційна влада активно рекламує «безкоштовну державну медицину» в межах так званої Програми державних гарантій. Жителі отримують поліс обов’язкового медичного страхування (ОМС), який нібито дає право на безоплатну медичну допомогу. Для отримання поліса достатньо мати російський паспорт і прописку на окупованій території.
Проте на практиці система працює інакше. У Мелітополі, наприклад, записатися до стоматолога за полісом ОМС майже неможливо. Черга розписана на 2-3 тижні наперед, а кількість бажаючих настільки велика, що за невідкладною допомогою люди змушені звертатися виключно до платних кабінетів.
Окупанти на лівобережжі Херсонщини запустили програму «підтримки народжуваності» й обіцяють «боротися з абортами». Насправді в регіоні демографічна криза: у Голопристанській громаді за 2025 рік народилося лише 7 дітей при 112 смертях. Заклики «народжувати більше» звучать цинічно там, де немає медицини, роботи й безпеки, повідомляє ЦНС.
Міф 2 – про розвиток туризму
ОБІЦЯНКА: «Курорти Чорного та Азовського морів стануть новою перлиною Росії». У 2023-2025 роках гауляйтер Херсонщини Володимир Сальдо, російські чиновники та пропагандисти неодноразово заявляли, що Генічеськ, Арабатська Стрілка, Скадовськ, Залізний Порт і Хорли стануть «новими федеральними курортами». Показували навіть створені штучним інтелектом проєкти майбутніх готелів і набережних.
РЕАЛЬНІСТЬ
Натомість курортний сезон на ТОТ фактично провалений уже кілька років поспіль. Пляжі залишаються майже порожніми, відпочивальників небагато, а місцевий бізнес, який десятиліттями існував завдяки туристам, втратив клієнтів. Намагання зробити акцент на відпочинку для військових і бюджетників із РФ теж зазнало провалу. Пляжі Генічеська й Скадовська вражають пустотою в розпал курортного сезону.
Головним рупором «курортного відродження» традиційно виступає гауляйтер Володимир Сальдо. Регулярно звітуючи перед Москвою, він малює картини масового паломництва росіян на пляжі Херсонщини. Навесні 2026 року в інтерв’ю федеральним медіа (зокрема пропагандистському агентству ТАСС) Сальдо самовпевнено заявив:
«Туристичний потенціал Херсонщини величезний: два моря, Арабатська стрілка, солоні озера, термальні джерела, Асканія-Нова, історія… Курорти та пам’ятки Херсонської області викликають інтерес у туристів навіть при воєнному положенні. У 2025 році Херсонщину відвідали понад 250 тисяч туристів. Ми готуємося до створення цілорічного морського курорту».
«Гривна» розповідала про те, що публічні заяви про «безпечний туризм» та будівництво «багатофункціональних зон відпочинку для водіїв» покликані заспокоїти пересічних росіян. Розбавляючи колони з військовою технікою, паливозаправниками та вантажівками зі зброєю приватними автівками з цивільними, армія РФ намагається ускладнити роботу української розвідки та убезпечити свої логістичні шляхи від високоточних ударів Сил оборони України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо Кремль вигадує «туристичний бум» на окупованій Херсонщині
Справжнє обличчя «курортної» Херсонщини у 2026 році не має нічого спільного з картинками та обіцянками Сальдо. Арабатська Стрілка та узбережжя Сиваша сьогодні перетворені на гігантську, глибоко ешелоновану лінію оборони.
«Я ніколи не бачила, щоб набережна Скадовська була порожньою влітку, – каже Ірина, яка була вимушена покинути рідне місто через його окупацію. – Пляжі пусті, торгівлі немає… Це просто пустка, а не курорт».
Міф 3 – про ціни та витрати
ОБІЦЯНКА: «Після входження до РФ життя стане дешевшим». Російська пропаганда запевняла, що зарплати й пенсії зростуть, а жити стане простіше.
РЕАЛЬНІСТЬ
На практиці на ТОТ регулярно виникають паливні кризи, дорожчають продукти, а підприємці стикаються з новими податками й адміністративним тиском. Навіть проросійські інформаційні ресурси вимушені визнавати перебої з пальним та зростання вартості життя. Фермери, які вирощують продукцію на лівому березі Херсонщини, скаржаться на проблеми зі збутом: значно подорожчало пальне, доставка товарів до регіонів РФ.
«Якщо є потреба поїхати до сусіднього села на базар або в райцентр до лікарні чи в інших справах, то доводиться винаймати машину, бо автобуси практично не їздять. І от нині до сусіднього села за 10 кілометрів найняти машину коштує 1 тисячу рублів, до Чаплинки (це приблизно 25 кілометрів) – 3 тисячі, а, наприклад, до Скадовська (приблизно 120 кілометрів) – аж 30 тисяч рублів! При цьому пенсія – 10 тисяч рублів», – розповіла «Гривні» херсонка Марія, чиї родичі зараз в окупації.
Жахливий приклад «покращення» життя на ТОТ – це ситуація в Олешках. Критична гуманітарна ситуація наразі не лише в місті Олешки, яке перебуває в російській блокаді та на межі голоду, а й у решті населених пунктів громади. Через відсутність світла та дефіцит газу в балонах люди змушені готувати їжу на відкритому вогнищі.
Нині з 13 населених пунктів Олешківської громади 5 уже знищені на 100%, ще 2 – на 80%, розповідала «Гривні» начальниця Олешківської МВА Тетяна Гасаненко.
За її словами ситуація значно погіршується і у відносно віддалених від Дніпра селах:
«Ситуація в селах Раденськ, Челбурда, Костогризове, які більш віддалені від урізу води і начебто там трішки віддалені від лінії фронту така, що останній тиждень почали отримувати повідомлення, що виїзд із цих населених пунктів в сторону, наприклад, Великих Копанів, так само ускладнений. Отримали повідомлення про цивільних загиблих, які намагалися виїхати з тих населених пунктів для того, щоб придбати продукти або придбати скраплений газ».
Експерт та політичний оглядач Сергій Данилов розповідає за результатами свого спілкування зі знайомими на ТОТ Херсонщини:
«Пальне є, багато, але дороге (150-190 руб, але це помітно дешевше ніж пару тижнів тому) і дуже поганої якості, тому ті, хто піклується про автомобілі, їздять на велосипедах. Кризу з пальним вирішили завдяки відмові від контролю за продажем – тепер везуть всі, хто може, скільки може».
Російська пенсія чи соціальна виплата, яка здавалася чималою у 2022 році, сьогодні повністю знецінена через захмарні ціни, дефіцит товарів та необхідність купувати воду чи пальне за спекулятивними тарифами.
Міф 4 – про розбудову
ОБІЦЯНКА: «Регіон активно відбудовується». Практично щодня окупаційні медіа демонструють сюжети про ремонт доріг, будинків та благоустрій.
РЕАЛЬНІСТЬ
Більшість цих сюжетів стосується окремих локальних об’єктів або косметичних ремонтів. Триває перекладання плитки, оновлення звукового обладнання в будинках культури. Натомість реальні проблеми – відсутність електрики, нестача води, погана медицина, відсутність робочих місць, виїзд населення та занепад бізнесу – майже не висвітлюються. Експерти називають це створенням «ілюзії нормального життя», коли інформаційний простір підміняє повсякденну реальність.
Окупанти поглиблюють ізоляцію тимчасово окупованих територій, зокрема і ТОТ Херсонщини, через відсутність нормального зв’язку. Так, наразі стабільний мобільний сигнал на лівобережжі зберігається лише в містах, але й там мережа працює з постійними перебоями. У селах люди можуть тижнями залишатися без можливості здійснити навіть звичайний телефонний дзвінок. З інтернетом теж проблема, адже в багатьох населених пунктах майже постійно немає світла.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти ізолюють ТОТ Херсонщини: дедалі більше сіл залишаються без мобільного зв’язку та інтернету
Жінка, яка має родичів у селі на Голопристанщині розповіла «Гривні»:
«Навіть, коли вони мають доступ до генератора, щоб підзарядити телефони, мають VPN, щоб обійти заборони окупантів на соцмережі певні, ми все одно не можемо поговорити – зв’язок дуже поганий і геть нічого не чутно. Ми не говорили вже близько 15 днів. І за цей час я від них отримала лише декілька коротких повідомлень у месенджері».
У 2022 році, коли тільки були окуповані українські території, просувалася теза про те, як Кремль «засипав грошима» ТОТ. У 2026 році цілком зрозуміло, що великі цифри у звітах міністерств РФ про «допомогу Херсонській області» – це маніпуляція. Понад 80% цих коштів витрачаються на дві статті – утримання репресивної машини та колаборантів. Окупанти фінансують свій страх перед деокупацією, а не розвиток регіону.
Гроші, які виділяють на «відбудову» інфраструктури, ремонт доріг чи компенсації за втрачене майно, розкрадають на рівні окупаційної адміністрації Сальдо та російських «кураторів». Проєкти існують переважно на папері або реалізуються суто фасадно для створення звітів для Москви.
Міф 5 – про населення
ОБІЦЯНКА: «Росія прийшла захищати людей». Цей меседж залишається головним у російській пропаганді.
РЕАЛЬНІСТЬ
Водночас окупаційна влада посилює паспортизацію, обмежує доступ до послуг без російських документів, проводить перевірки, фільтрацію та змушує населення жити за російськими законами. Мобілізація має масовий характер.
У міжнародній доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини задокументовано випадки дискримінації людей без російських паспортів, зокрема щодо доступу до медицини та інших базових послуг. Олешки стали місцем гуманітарної катастрофи, де окупанти зробили людей заручниками і не дозволяють евакуацію, обмежують постачання продуктів.
Тиск на людей відбувається навіть через релігію. Так, окупаційна влада проводить ротацію священників, відправляє тих, хто перейшов на бік росіян у віддалені російські єпархії.
«Такі кадрові рішення свідчать про прагнення Росії встановити повний контроль над релігійним життям на ТОТ. Новопризначені священнослужителі не лише проводять богослужіння, а й активно просувають російські державні наративи, підтримують окупаційну владу та використовують церковні громади як ще один канал поширення пропаганди», – наголошують у ЦНС.
Жителі окупованих територій стають мобілізаційним ресурсом для російської армії. Згідно з путінським указом, з 1 серпня 2026 року кількість військовослужбовців в російській армії має збільшитися на 25 тисяч – до 1 млн 535 тис. осіб. У документі зазначено, що розширення пов’язане зі створенням військово-будівельних підрозділів. За інформацією Центру протидії дезінформації при РНБО України, цим указом Путін уже втретє за останні пів року підвищує штатну чисельність армії РФ.
Крім того, після виборів до Держдуми восени в Росії можливе проведення загальної мобілізації. За оцінками керівника ЦПД Андрія Коваленка, Кремль може мобілізувати понад 500 тисяч осіб. «Гривна» повідомляла, що окупаційна влада ТОТ Херсонської та Запорізької областей має намір мобілізувати 50 тисяч жителів цих окупованих регіонів.
Також ресурсом для окупаційної влади є діти. Значна частина дітей, які залишилися без батьківського піклування, втратили свої родини внаслідок розв’язаної Росією війни проти України. Замість пошуку рідних або забезпечення права дітей залишатися в Україні Кремль створює механізми для їхнього переміщення до РФ.
Таким чином Росія продовжує реалізовувати політику інтеграції українських дітей у власний соціальний простір. Під прикриттям «турботи» та «допомоги» держава-агресор створює умови, за яких українських дітей можуть вивозити з тимчасово окупованих територій та передавати в російські прийомні сім’ї.
Як повідомляла «Гривна», посилаючись на звіт незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, наразі задокументовано незаконне вивезення щонайменше 1205 дітей віком від 11 місяців до 17 років із Херсонської, Миколаївської, Донецької, Луганської та Харківської областей. Понад 80% депортованих дітей досі перебувають під контролем РФ.
Також окупанти відбирають житло, чиї власники відмовилися здійснювати перереєстрацію майна за російським законодавством. Триває масове відібрання житла у жителів тимчасово окупованого лівобережжя. Це беззаконня загарбники називають «націоналізацією».
Лише протягом 2025-2026 років до Офісу Омбудсмана надійшло 151 звернення щодо незаконної «націоналізації» майна на ТОТ. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, розповідала «Гривна». Він також зазначив, що на Херсонщині окупаційна адміністрація готує до так званої «націоналізації» 1 172 житлові будинки: 1 134 будинки – у Нижніх Сірогозах, 31 – у Нижніх Торгаях та 7 – у Першопокровці.
Висновок
Російська пропаганда на окупованій Херсонщині дедалі більше будується на демонстрації окремих «успіхів»: відкритті дитячих майданчиків, перекладанні плитки чи презентаціях майбутніх курортів. Однак за цією картинкою залишаються системні проблеми: економічний спад, кадровий дефіцит, погіршення доступу до медицини, залежність від російських дотацій і звуження прав місцевих жителів.
Саме тому між обіцянками окупаційної влади та повсякденним життям на ТОТ дедалі частіше виникає розрив, який стає очевидним навіть із повідомлень самих проросійських ресурсів.
На цьому фоні гауляйтер Сальдо продовжує марити про «повернення» Херсона та правого берега Херсонщини до РФ, каже про «звільнення». Херсонці, які щодня потерпають від обстрілів та сафарі на людей, як страшний сон сприймають окупацію.
Фото з архіву Держпогранслужби, колаж створено за допомогою ШІ
Дарина Лапіна
