Марина Поліщук
Цирк поїхав. Тобто пенсійний фонд російський. Ех, не встигла я російську пенсію оформить))). І як тепер місцеві колаборанти без двох пенсій? Ще в понеділок черга там стояла з крутеньких машин, а під пенсійним фондом крутились хитрозроблені пенси. А вже всьо. І колаборантські ТВ канали Таврія-Херсон і ВТВ+ поїхали. На каналах замість пропаганди зараз чорні заставки. Правда, кажуть пропагандисти з Таврії далеко не уїхали, на переправі якраз під Хаймарси потрапили. А все чого? Бо не стояли як усі в черзі на переправу і не чекали 8 ранку, а без черги, як ” свої” разом з військовими вночі їхали. Мораль: не спіши поперед батька в пекло.
***
У Херсоні зникає інтернет і дуже поганий зв’язок. Одна з причин, яку називають місцеві, — росіяни вивозять обладнання, яке свого часу вкрали у українських операторів зв’язку.
***
Вороги обмежили Інтернет в місті Херсоні.
Бояться що Українці Херсона зможуть оперативно повідомляти ЗСУ про їхні дії в місті. Дійсно це робить великі незручності мешканцям міста .
Але Херсонці терпляче чекають на ЗСУ.
***
Коли вони називають себе нашими браттями, я у шоці. Особливо після майже 8-місячного періодичного прослуховування перехоплений ГРУ телефонних розмов орків зі своїми матерями і дружинами. Вони так зі своїми мамаши говорять, що волосся дибки. Мат на маті.
У нас зовсім різні культури. Звички різні. Мій чоловік називає маму на Вы. У нас зовсім не прийнято висловлюватися матом при батьках, чи просто старших.
У мене є дорослий син. Ніколи від нього, чи його друзів не чула жодного такого слова.
А наш воїн своїй мамі з окопу, серед стрільби і вибухів записує відео з віршиком “мамо, мамочко, рідненька матуся…”
Мабуть, думає дитина, щоб мамі це відео залишилося на згадку, бо бій жорсткий, і не знає хлопець, чи виживе.
Бережи, Боже, наших воїнів. Молю тебе, Господи, захисти їх життя і здоров’я.
***
Російські військові масово заїжджають у села в Новотроїцькій, Генічеській та сусідніх громадах Херсонської області.
Живуть у школах і в приватних будинках, звідки виїхали люди. Раніше їх тут майже не було або проїздом. Мова йде про сотні людей.
Діалог в одному селі. Сусід родини, до якої заселилися окупанти, каже:
– ви бачите, як тут зараз в будинку? Оце як будете виїжати, щоб так і було. Ясно?
– ясно.
***
Задовбали… Виправдався за те, що тебе не вбито, виправдався за те, що виїхала, виправдався за те, що їздиш по конференціям й розповідаєш про проблеми які зараз у тебе вдома (бо ти ж не там! Як можна?)…
Виправдався за те що фандрайзиш гроші щоб допомагати іншим (не за свої ж допомагаєш – значить не рахується…)
Плачеш – виправдайся. Посміхаєшся – виправдайся. Маєш де жити – виправдайся.
За те з ким співпрацюєш – теж виправдайся. Бо вони, бля, не ідеальні. Ти, до речі, теж. А треба ж бути. Бо як не соромно…
***
Новини з окупованого Херсона
Ситуація один в один як на початку березня. Нічого незрозуміло, усюди черги, люди намагаються накупити всього і побільше.
Фублі майже ніхто не приймає через що дуже обурюються деякі фанати “рускага міра”, які чомусь не захотіли поїхати “на відпочинок” до Анапи.
Ціни: яйця по 70 грн ( домашні по 100 грн), куряче філе 260 грн, свинина по 300 грн ( хоча ще на початку тижня була по 200-250), яловичина по 400 грн ( на початку тижня продавали по 280 грн за кіло). Вершкове масло у магазині херсонського маслозаводу по 550 грн/кг, домашнє по 600 грн.
Хліб у місцевій крамниці-пекарні продавали сьогодні по 50 грн за буханець ( десь грам 400), хоча ще вчора такий самий коштував 30 грн.
Жінки запасаються теплими колготами та лосинами, чоловіки шкарпетками.
На базарі вже не ходять російські солдати.
У більшості паніки нема, люди розуміють, що рашка ще може влаштовувати провокації.
Херсонці кажуть “хочемо глянути у вікно, а там наш прапор. І прям у піжамах побіжимо обіймати наших визволителів. А потім будем святкувать”.
***
Ех люди людоньки, ну що ж ми весь час порівнюємо себе з сусідом. Я в шоці від ленти фейсбуку сьогодні.
Ви думаєте тільки вашому місту чи області погано? Наче ви єдині які намагаються економити, віддавати, підтримувати, де немає світла, чи тепла, чи води чи бомблять?
Чому ми просто не можемо прийняти своє лихо з думкою, що комусь ще гірше, а не краще.
Не розумію.
9 місяців війни а ми все ворогуємо один з одним, або з урядом, або з державою.
Так сумно все це.
Невже козаки наші віддають життя за те щоб ми скублись?
***
Російська пропаганда: укронацисти знищують власне мирне населення та свої міста. Дивно – коли не було війни, ми всі мирно жили, ніхто нікого не знищував та не розстрілював українські міста з української артилерії, ходили собі на виставі до театрів, а не ховалися там у бомбосховищах, а тут на тобі.
Скільки народу в це вірять!
Ян Ярчук
