Жоден шахіст не віддасть ферзя, тільки якщо ця жертва не буде зроблена заради мату.
#королевськийгамбіт
P.S. Сьогодні, після перегляду фільму, якось сама собою провелась алегорія між цією фразою і нашим містом Херсоном.
***
Боротьба з українськими символами в окупанта доходить до абсурду. Російський військовослужбовець, щоб зняти синьо-жовту стрічку виліз на дерево, воно не витримало ваги і рашист впав.
***
Алкоголізація населення у Херсоні триває. Мало того, що самопал льється бочками, так ще й різний непотріб з Донецьку та Криму везуть. Пʼяні і сидять, і лежать прямо посеред дня. І на клумбах, і на лавочках, і просто на земельці. І серед них чимало пристойно вдягнутого народу. Бабулька сива сидить на сходах, потім падає, не може підвестися. Підходить жіночка, допомагає сісти, питає – вам зле? Чоловік проходить і підказує – та ні, їй добре, ще зранку. – Де ви живете? – Тут ря-дом, на Лє-ні-на… Кампанія з підготовки референдуму у розпалі. І раз на Лєніна, а не на Соборній, то, на жаль, діє.
***
На Нововоронцовщині відбувається постійний моральний тиск на місцеве населення від окупантів. Постійно йде інформація про якийсь референдум. Присутнє мародерство. Відбирають у цивільних авто. Жителі, які співпрацюють з орками, здають місцевих фермерів, у яких в складах знаходиться зерно на запас. Дане зерно також орки вивозять в невідомому напрямку.
Займаються пияцтвом.
Ліків у населення не має. Окупаційні війська в села, які тимчасово окуповані, специфічних ліків не завозять.
По неокупованих територіях війська рф здійснюють постійні обстріли. В більшості випадків це хаотичні обстріли.
Є нові руйнації інфраструктури та приватних садиб. Російські військові, крім того, що руйнують кладовище і пам'ятники, ще й розбомбили місцевий морг.
***
Окупанти продовжують інформаційний терор Херсонців. Українські провайдери втрачають своє обладнання, їх абонентів переводять на підконтрольний "МірТєлєком"...
***
Не пишіть про Херсон - ви ж не там вже. Хто це таке розповідає вам з Херсона - там все не так, я от бачу по-іншому. Ви не пишете з Херсона - про нього забули. Ви пишете з Херсона, але не те. А ті, хто вам розповідає про Херсон - чого вони самі не пишуть, у них що - нема сторінки у Фейсбуку, от хто це? А чому там слово таке чи вираз такий, це ж не логічно, - це неправильно, я тут з Києва читаю, пісакі ви. А, це бєглая журналістка з Херсона, що вона там знає, як сміє щось коментувати, коли ми тут лишилися. А, вони там у Херсоні лишилися, що вони можуть коментувати.
Це якщо коротко про емоції. І добре, що ці емоції є, це означає, що Херсон на часі. У кожного з нас власний досвід війни, окупації. Ми ніколи не зможемо зрозуміти до кінця переживань інших людей. Бо навіть люди на війні, чи люди в окупації, чи ті, хто виїхав в інші, вільні регіони України, чи ті, хто за кордоном - всі переживають власний досвід і власні емоції. Тільки що от бачила картинку - з цивільного авто вийшли дівчата військові озброєні. Цей момент по-різному опишу я, яка була в окупації, військовий (військова), просто цивільна людина. Бо в кожного власний досвід. Тому пишіть про Херсон, про херсонців.
А прізвища тих, хто просив мене передати якусь інформацію чи емоції - я їх назву після перемоги. Поки не назву навіть тих, хто виїхав, бо в них можуть лишатися там рідні.
***
Вчера услышала новую историю о "понаехавших самках" и стало просто дурно, до тошноты... Я сидела в кафешке и думала - неужели они не понимают куда приехали, неужели ФСБшники настолько уверены, что здесь будет рассея? Неужели хлопки в Крыму ни о чем не говорят?
И как их потом выселять отсюда. Я больше, чем уверена, что у половины дам есть украинские паспорта... И сколько гнили осядет здесь. К той, что уже в наличии..
Всю ночь не могла спать, мысли роились в голове всякие разные... Хорошие и не очень... Я ничего не могу сейчас изменить. Я могу только верить в победу. Верить в то, что эта мразь свалит под натиском ВСУ. И побоятся остаться здесь...
***
Спротив по-херсонськи!
Найбільша мережа будмагазинів - 33 квадратних метри.
І не працює.
Бо рядові співробітники не готові співпрацювати з колоборантами, окупантами і взагалі р*сією. Це на 6-й місяць війни, нагадаю.
Херсон стоїть!
***
З загарбаного рф Херсона розповідь самовидця про ранок понеділка.
Доброго ранку, зараз у центрі. Місто – привид. Центральний проспект Ушакова у понеділок зранку абсолютно порожній.
Нема блокпостів і це дуже дивно. Повільно проїжджає джип «Z», кулемет розвернутий у бік перехожих, а окупант в бронежилеті дуже пильно дивиться на людей. Відчуття ще ті – не знаєш, що у нього в голові, а ховатися немає куди. Чомусь відразу згадується Буча.
Ще проїхав «Урал» і біля водія у склі лобовому вирізані дірки круглі, в одну з дірок вставлений автомат. Раніше такого не було – бояться, певне.
Знаходитися у центрі зовсім не хочеться – відчуваєш себе мішенню. Жахливе відчуття. Захотілося відразу поїхати додому і сховатися.
Машин майже нема, у маршрутках і тролейбусах мало пасажирів. Проїзд по 5 грн чи по 5 рублів. З’явилися металеві рублі, старі, майже всі 1993 року. На здачу ці рублі херсонці брати не хочуть – у водіїв проблема, матюкаються.
***
З такою кількістю бавовни, після Перемоги в Херсоні можна відновлювати ХБК (для тих, хто не з Херсона - Херсонський бавовняний комбінат).
***
Нас розкидало. Хтось залишився вдома і кляне тих, хто виїхав, хтось тих розуміє. Я думаю, що більшість хотіли б зараз бути дома, жити своїм життям, працювати, ходити на море, поратись на городі і думати що робити з огірками, помідорами, перцем... бо наросло.
Я з тих, кого закинуло. Я б хотіла бути дома, займатися тими огірками і помідорами. Солити, квасити, маринувати, обмінюватися рецептами, а ввечері ходити до сусідки на екскурсію, дивитись, що виросло в неї на городі і що вже вона закатала. Сьогодні маю тільки огірки, петрушку і листя буряку на салат. І тому радію, бо виростила сама. Дощі і віє осінню. Сумно. Розумієш, яка в нас земля і природа. Сонце. Море. Про людей не буду. Розчарування.
Тэги: