День 167. 9 серпня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Чим херсонська Чорнобаївка відрізняється від кримської Новофедорівки?
Кажуть вже нічим, крім пляжу…

Хочется сказать – “Да россияне опять сами себя бомбят и вообще фыфсефрете”, но нет мы понимаем, что Украина на своей территории демонтирует старый аэродром =)

Удар по військовому аеродрому в Новофедорівці це відповідь на питання про плани провести “референдум” в окупованих частинах Херсонщини і Запоріжжя. І заявка на Крим.

Я все понимаю. Я осознаю, почему и зачем. Но каждый удар по Антоновскому мосту – глухая боль в сердце. Словно это мое детство разлетается на куски.
Прости нас, Антошка, что приходится так…

Заместителя гауляйтера Новой Каховки Виталия Ефименко арестовали за разбой. Он сколотил банду и грабил местных предпринимателей.
Другого зама гауляйтера Новой Каховки Виталия Гуру пару дней назад расстреляли возле дома.
Пришла Россия, и Херсонщина погрузилась в криминальный хаос. Как Донбасс, 8 лет назад.
Где русский мир – там всегда одно и тоже.

Біля Новоолексіївки був бубух. Прокладки російські кажуть, що склад горів через порушення техніки безпеки.
рашисти проявляють жест доброї волі? Горів сарай – гори і хата)

Если спокойно, не психуя, посмотреть на реальность: войне Косово с Сербией не разрешили начаться, Израиль с Палестиной повоевали аж два дня и подписали перемирие, Китаю дали понять, что не надо нападать на Тайвань и дело закончилось учениями и обменом нотами протеста.
Что не так с Украиной?! Полгода кровь льётся рекой, с обеих сторон уже около 200-т тысяч убитых и покалеченных (скоро некому будет зачатием детей заниматься), руины катастрофически множатся каждый день, завтра уже зима – и никто ничего не может сделать? В то, что именно эту войну невозможно остановить, могут поверить только абсолютно тупые существа незнакомые со значением слова “политика”. Отсюда вывод: эта война нужна и очень выгодна кому-то ещё, кроме рф. Это же очевидно!

Знаєте ось довго не міг якось збагнути, що мене бентежить в цих людях, які ходять по місту і такі, типу: “Та в Херсоні типу більш-менш все норм, конєшна є нєбольшие нюанси, но то як і усюди, кахфе работають, магазині тоже, не все так плоха, можна па суворава погулять, вот я дажи на машині еду, веду стрим, заебись”.
Ось знаєте з цим це можна порівняти? В дитячий садок потрапила бомба, усюди лежать мертві діти, руки, ноги, кишки на батареях. Хтось з дітей ще ледь живий, стікає кровью, хтось стогне бо його привалило бетонную балкою. А в цей час, посеред усього цього ходить завідуюча з поваром і каже самим діткам: “Нє, ну не нада так драматізіровать, опрєделенніє сложності бівают у всех в жизні, давайте нє будем на етам факусіроватся. Наша главная задача сейчас в чем? Есть кашку, вот севодня повар приготовил манную кашку. Ммм… Знаєте как она пахнет, я вот только что попробовала, так вкусна…. А еще манная кашка источник витаминов и макроелементов, которіє так нужні подрастаєщему поколению. Давайте сейчас все помоєм ручкі, соберем своих друзей в пакетик, покушаим і будем вадить харавод. Детства, самая щасливая пора в жизни.”
В цей час до садку на вибух збігаються люди та батьки дітей, починають плакати та намагатись врятувати хоч когось. А завідуюча ходить проміж них і каже: “Та ну шо ви начінаєте? Нє все так однозначно, есть конешна небольшие сложности, а так у нас все прекрасна, расхадитесь. Кстати, раз ви все прішлі, может сдадите деньги в фонди? А то нам взрівом штору порвало, кошмар проста, теперь нужна будит новую пакупать”.
Ну от якась така в мене на все це аналогія знайшлась.

Генічеськ можна вітати з почином. Тепер ЗСУ дістають і туди. Зранку понад півтори години детонували боєприпаси росіян на дослідній станції (грубо кажучи між Партизанами і Новоолексіївкою). Чекаємо офіційних повідомлень.
Хто не місцевий — Генічеський район найбільш дальній і знаходиться на адміністративній межі з Кримом.
Що ж — тепер безпечних ділянок на Херсонщині для росіян більше немає.

Окупований Херсон. 10:00. Центральний ринок та навколишні магазини. Таке враження, що більшість людей, що вийшли на закупи – чужі. Всі – від кремезних чоловіків до бабусь з внучатами. Мова російська, якої достатньо у Херсоні, але всіх їх видають акценти, не властиві для нашого рідного міста. Читається все розмаїття північного сусіда, який непрохано зайшов “у гості” і вирішив залишитись тут “назавжди”. Почувають себе хазяями, неначе так і повинно бути.

Вышел вечером пройтись городом. Иду и наблюдаю однообразную картину. Редкие, пьяные прохожие или подростки небольшими группами возле многоэтажек. Так, дороги пусты. А частный сектор вообще, словно вымер. Жутко, как в фильме ужасов. Вот-вот, и орк из подворотни выскочит и заберёт тебя. Хотя, это не фильм, а реальность Херсона: вечер наступает, орки вылазят.

Пов'язані записи

День 1093. 19 лютого. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Мешканці села Милове Бериславського району на Херсонщині 18 лютого  пережили, мабуть, найстрашнішу ніч у своєму житті. 16 керованих авіабомб за сорок хвилин… Вщент зруйновані будинки, розбиті долі, розірвані серця… Дим,…

Одним скидом знищив бліндаж окупантів: історія оператора дрона з миколаївської бригади

У цивільному житті військовий з позивним Сай був автослюсарем-газозварювальником. Коли в 2022 році його друг потрапив у полон, чоловік разом з товаришем добровільно звернувся до військкомату. Нині він оператор дронів-бомберів…