Колаборантство шкідливе для здоров'я.
13 березня я зустріла Сальдо біля магазину "Таврія" (у Херсоні). Вони з Семенчевим щось "перетирали", а я неслась у пошуках продуктів. Сальдон був "баєц-маладєц".
У липні це вже живий труп, мумія.
Живий, сподіваюсь, ще недовго.
Прийде день – ми будемо думати про війну в минулому часі.
Захочемо нову сумочку чи кроси.
Спатимемо всю ніч, згадаємо про серіали, ігри, нові пісні. І нам буде фіолетово до результатів Євробачення.
Прийде день – ми почнемо звикати щодня ходити на роботу, навчання. А влітку їздити в Крим чи Херсон.
Прийде день – ми зваримо всі ті вареники, підсмажимо всі налисники – відсвяткуємо перемогу. А в шкільному меню нас буде влаштовувати навіть яка-небудь незнайома пан де калатрава.
Прийде день – чорне матюччя відступить. Це його передсмертна агонія. Тоді не захочеться ляпати бруд “замість тисячі слів”, бо всіх захопить глибина і краса мови.
Прийде день – стихнуть наші відмінності, ми пам’ятатимемо тільки спільне. Наше унікальне вміння гуртуватися і любити всім серцем.
Прийде день – ми забудемо звуки сирен та градів. І хоч привиди ще блукатимуть в снах та спогадах, але молитва, спів і тиха розмова з кимось рідним розчинить гострий страх.
Прийде день – ми виплачемося. І будемо плакати знов, знов і знов, але в очах стане трохи світліше.
Прийде день – ми відбудуємо нашу Україну. І кожен кожному буде – як золота пектораль.
Нехай у вас не буде навіть крихітного сумніву. Ми переможемо! Все буде Україна!
Всі знайомі мені херсонці, які виїжджають через Василівку, відзначають виняткову самопожертву і гостинність її мешканців, які як можуть допомагають нашим біженцям.
Василівка заслуговує на символічну колективну пошану і відзнаку всього українського народу і держави.
Давидів Брід теж)
Не лише Василівські мешканці гостинні, ми ночували три ночі в Першотравневому. Скельки, Дніпрорудне також пускають на ночівлю і інші села. Багато мешканців запрошують на ночівлю безкоштовно. Наш табір (чотири автівки, один із них мікроавтобус із кількома пасажирами) розміщувався в двох будинках. Господарі не хотіли брати і копійки. Готували гаряче, розміщували на кращих місцях...
Вода!! Найбільша цінність в тому місці, на спеці, обабіч заміновані поля... Нескошений хліб розриває до сліз
Так, херсонці згодні терпіти вибухи і бойові дії. Живу в Херсоні. Навіть почав розуміти класичну руську поєзію. "А он мятежный просит бури, как будто в буре есть покой" - бурні події навколо міста діють на містян як заспокійливе, дають зрозуміти що про них не забули. І коли вітер гонить на місто дим від вибухів стає зрозуміло чому "дым отечества нам сладок и приятен".
Наші славні воїни з кожним днем ще більш упевнено нищать російських загарбників. Вчора ЗСУ знову накрили орків. Горять у пеклі окупанти біля Антонівського мосту, біля якого було розташування їх військ та командний пункт. Крім того, відомо, що на складах у Новій Каховці було знищено багато російських систем залпового вогню, зокрема «Смерчів». Патріотично налаштовані херсонці готові терпіти вибухи і бойові дії, бо ті впливають на містян як заспокійливе, дають зрозуміти, що про них не забули. Ніколи не буде місця цій рашистській нечисті на нашій українській землі!
Окупанти видають «пенсії» фальшивими рублями й звинувачують у цьому представників української влади.
Херсонці знаєте, які класні: отримала людина передачу - ліки з Великої землі, половину віддає волонтерам.