Оце ж ми тепер, коли варимо культурну спадщину, перебуваємо під охороною ЮНЕСКО!
Вітаю всіх з офіційним визнанням цією організацією борщу, як культурної нематеріальної спадщини України. І хай у наших ворогів у горлі пір'я поросте!
Мої думки і рефлексія на пост про "Херсон як баласт для України".
Нехай горять в пеклі, хто його тримає в окупації. Нехай горять в пеклі ті, хто своєю діяльністю чи бездіяльністю допоміг оркам зробити це швидко і легко. Нехай горять в пеклі ті, хто розганяє думки і наративи про "давайте вирішувати питання баласту", "всі хто хотів виїхати - виїхали", "так а кому там тепер допомагати? Кому завозити гуманітарку, якщо там не залишилось проукраїнських громадян". Горіть в пеклі. На Херсонщині вже почали вмирати люди від виснаження. По-простому - від голоду. На Херсонщині залишаються наші люди - чоловіки, жінки, хлопці, дівчата, діти, старики. Які чекають визволення. Які чекають ЗСУ. Всі, хто залишився - під загрозою викрадення, під загрозою звільнення та переслідування. У всіх, хто залишився - були причини, чому вони залишились. Саме ці люди тримають український прапор, зокрема у Херсоні. Херсонщину і Херсон необхідно звільняти. Необхідно просити у міжнародних партнерів зброю. Багато важкої зброї. Всім, хто може впливати на уряди країн - впливати.
Українська влада має надавати послуги громадянам України, продовжувати виплати і тримати банківську систему. Інакше це буде зрадою по відношенню до людей в окупації. Херсон всім довів, що він український, чинив і чинить супротив. Але ми маємо підтримувати Херсон і людей в Херсоні і області. А тим, хто хоче хайпанути на темі Херсону - горіти вам у пеклі.
Скупчення російських військових в центрі Херсона, зокрема по проспекту Ушакова та в районі вулиць Театральної та Пилипа Орлика. Обшукують вибірково перехожих. Будьте обережні та бережіть себе!
Херсонці розповідають: у центрі купа рашистів, перевірки якісь. Кажуть, приїхали якісь "шишки", припускають, з Криму, на джипах.
Читаю зведення з північно-західної Херсонщини. Просування хоч і незначні, майже непомітні, але тримаємо кулаки.
- На что живёте, Николай Николаич.
- Собирательством.
- И мы. Тут вишенку найдем, тут - черешенку.
Розмова реальна. Тільки ім'я змінила.
Война показала, какие у нас дружные соседи, наш двор - самый лучший! Такая бешеная поддержка, взаимовыручка, сейчас самая большая радость - это гулять во дворе с детьми и сидеть на нашей любимой лавочке, пить кофе из автоматов, холодный лимонад....а еще появилась традиция - каждый из дома выносит приготовленные собственными руками вкусности и делится со всеми.
Про детские дни рождения во дворе вообще молчу....
На Херсонщині наші люди, за яких треба битися і яким треба допомагати. Кожен, хто каже протилежне, працює на окупанта
Сальдівці і окупанти, позбавивши людей можливості отримувати пенсії, всупереч міжнародним нормам, шантажують стареньких людей: хочете отримати допомогу - йдіть за паспортом рф. Шматки лайна порушують при цьому міжнародні норми, де вказано, що окупанти відповідають за те, щоб люди на окупованих територіях не помирали від голоду. При цьому, окупантам люди не мають продавати душу - бо це ОБОВ'ЯЗОК окупантів.