Цифрова трансформація Херсонщини: з аутсайдерів – у першу десятку

За підсумками минулого року Херсонщині вдалося настільки цифровізуватися, що в рейтингу цифрової трансформації областей вона піднялася одразу на 12 позицій.

Про це та інші досягнення в галузі інформатизації регіону розповів ексзаступник начальника Херсонської ОВА з питань цифрового розвитку Михайло Лемак. Як повідомляла «Гривна», 7 травня Лемак повідомив, що йде з посади, та підбив підсумки своєї 1,5-річної роботи в ХОВА. За його словами, йому та команді вдалося досягти важливих результатів.

«За підсумками 2024 року нам вдалося суттєво покращити позицію Херсонської області – з 22 на 10 місце – в Індексі цифрової трансформації регіонів від Мінцифри, який аналізує понад 80 показників ефективності», – написав Лемак на своїй сторінці в соцмережі.

За даними Мінцифри, структура Індексу цифрової трансформації охоплює, зокрема, розвиток інтернету в кожному регіоні, розвиток ЦНАПів, цифрову освіту населення, упровадження режиму «без паперів» та інші показники.

Порівнюючи із сусідніми областями, особливо з регіонами, що постраждали внаслідок російського вторгнення, у 2024 році Херсонщина дійсно вирвалася вперед за рівнем цифрової трансформації. Наприклад, Миколаївська й Запорізька області – на передостанніх місцях у рейтингу.

Індекс цифрової трансформації регіонів України за підсумками 2024 року. Джерело: Мінцифри

Чого вдалося досягти Херсонщині

Розповідаючи про деталі, Михайло Лемак конкретизував, що саме було зроблено на Херсонщині для досягнення такого високого результату.

1. Упродовж 2024 року було відновлено роботу всіх ЦНАПів (з 23 до 49), зокрема релоковано всі центри надання адмінпослуг з тимчасово окупованого лівобережжя Херсонщини. Збільшили кількість мобільних ЦНАПів з 1 до 9. У 17 центрах створили «Єдине вікно» для військовослужбовців та їхніх родин. За підтримки партнерів усі ЦНАПи забезпечили системами збереження електроенергії Tesla Powerwall.

2. Також було відновлено систему електронного документообігу в Херсонській ОВА, усі дані перенесли на захищені сховища. Крім того, підвищено рівень кіберзахисту Інформаційно-комунікаційних систем ОВА та територіальних громад.

3. За підтримки партнерів прифронтові населені пункти Херсонщини були забезпечені «старлінками», а мобільним операторам допомогли підвищити енергонезалежність базових станцій – до одного з найкращих показників в Україні.

4. Відбувся перезапуск роботи держустанови «Херсонський обласний контактний центр»: запровадили нове програмне забезпечення, чат-боти, мобільний застосунок – усе це значно підвищило швидкість і якість обробки звернень, які надходять на гарячу лінію ХОВА.

5. У межах протидії інформаційному впливу країни-агресора на деокупованій частині Херсонщини було здійснено серію технічних та організаційних заходів для боротьби з ворожим мовленням. З міркувань безпеки конкретні деталі зробленого в цьому напрямі Лемак не називав.

6. У межах підтримки підприємництва було відновлено програму «Доступні кредити 5-7-9%» для зони активних бойових дій; розширено грантові програми «єРобота» та «Власна Справа».

«Завдяки комунікації з бізнесом і контролюючими органами заборгованість із зарплат в області у 2024 році скоротилася на 88,4% (з 13,1 млн грн до 1,5 млн грн)», – зазначив Михайло Лемак.

Крім того, минулого року кількість активних підприємців області, які сплачують податки, зросла на 1400, а нових підприємств і ФОПів на деокупованій території було зареєстровано понад 2 500.

«За підсумками І кварталу 2025 року Херсонщина увійшла до ТОП-5 лідерів за темпами збільшення частки надходжень від бізнесу до загального фонду місцевих бюджетів», – підсумував ексчиновник.

7. Щодо міжнародної співпраці, було укладено 13 офіційних міжнародних угод. Серед них 3 – на обласному рівні (Лінкольншир (Велика Британія), Лігурія (Італія) та Швеція), 8 – між громадами та 2 – між медичними закладами. Кількість постійних партнерів Херсонщини було збільшено до 305. У Брюсселі відкрили перший регіональний офіс Херсонщини, що сприятиме виходу на європейські програми підтримки регіонів.

Загалом протягом минулого року, за словами Лемака, на потреби області було залучено підтримку в еквіваленті 1,539 млрд гривень, що на 112,4% більше, ніж у 2023 році. А за І квартал 2025 року – ще 127,6 млн гривень допомоги.

«Це далеко не все, що вдалося зробити. Але з огляду на безпекові особливості регіону, не про все доцільно говорити публічно. Що важливо: за цими результатами стоять не просто цифри – за ними стоять люди, їхні долі, надії та віра в краще майбутнє Херсонщини і всієї України», – підсумував Михайло Лемак.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Безпека в інтернеті та захист від шахраїв: херсонці розробили корисний посібник

Головне фото ілюстративне із соцмереж