Українські виробники продовжують працювати, попри війну, розв’язану терористичною росією. Не зупиняє своє виробництво, зокрема і чорної ікри й Одеський осетринницький комплекс, що розташований у місті Вилкове в дельті Дунаю.
Про труднощі роботи підприємства в умовах воєнного стану розповіли гендиректор компанії Віктор Катречко та головний технолог Юлія Суменкова журналу «Eurofish».
Одеський осетринницький комплекс спеціалізується на виробництві осетрових, коропових та інших прісноводних риб, а також їх молоді, заплідненої осетрової ікри та кав’яру.
При отриманні дозволу на вилов дикої риби в Дунаї компанія зобов’язалась зарибити річку молоддю осетрових. Таким чином підприємство отримала маточне стадо. Нині на цьому рибному господарстві вирощують осетрів, стерлядь, білугу, севрюгу та їх гібриди, а також коропових, рослиноїдних і хижі прісноводні види, що мешкають у північному Причорномор’ї та дельті Дунаю.
Вся риба вирощується в умовах, максимально наближених до природних, наскільки це можливо в річці Дунай, з природним харчуванням.
Щоб краще контролювати ріст молоді осетрових, власники вирішили створити інкубатор з рециркуляційною установкою для вирощування мальків. Таку установку побудували в селі Карналіївка, що за 77 км від Одеси. Сюди привозять запліднену ікру з Вилкового, виводять ікру, а мальків відправляють назад у Вилкове для вирощування до товарних розмірів.
Частину ікри, видобутої з риб, компанія переробляє на кав’яр для споживання людиною, а решта використовується для виробництва заплідненої ікри. Останню підприємство розміщує у власному інкубаторі, а також продає певну кількість іншим вітчизняним фермерам та експортує до Молдови, Тайваню, В’єтнаму, ОАЕ та США.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відсутність питної води та мобілізація співробітників: як у Миколаєві працює відомий пивзавод
Однак війна, розв’язана росією, принесла низку проблем для вітчизняного бізнесу. Зокрема Одеський осетринницький комплекс має проблеми, пов’язані з людським ресурсом, логістикою та дистрибуцією продукції.
Нині на Одеському осетровому рибоводному заводі працює 55-60 осіб на умовах повної зайнятості. Від початку повномасштабного вторгнення штат співробітників оновився наполовину, і ротація ще триває.
Інша проблема пов’язана з логістикою. У випадку з заплідненою ікрою вона досить серйозна: така ікра належить до категорії «жива риба», а за законодавством ЄС країни, які не є членами ЄС, не можуть постачати її до Союзу без схвалення на державному рівні, якого Україна не має. Це також стосується транзиту. Незважаючи на близькість до румунського кордону, компанія не могла здійснювати експорт через Румунію, а використовувала аеропорти Києва або Одеси. Але оскільки польоти з України для будь-яких цивільних цілей більше неможливі, компанія була змушена перенаправити експорт суходолом через Молдову. Це значно збільшує час доставки не тільки через відстань, але й через складні транспортні умови та бюрократичні процедури. Запліднена ікра є швидкопсувним продуктом, тому компанія намагається обмежити час доставки до 24-48 годин, незважаючи на ризики та невизначеність, пов’язані з комерційними перевезеннями.
«Ми живемо на пороховій діжці. Ми не знаємо, що станеться завтра, ми можемо будувати плани, але завтра може прилетіти ракета… і що тоді? Ми продовжуємо робити все можливе, щоб підтримати наш бізнес і, в цілому, нашу країну в міру наших можливостей», - підсумував гендиректор компанії Віктор Катречко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Миколаївщині добудовують перший в Україні інкубатор для вирощування тихоокеанської креветки ваннамей
Фото ілюстративне, (Xcook.info).
Тэги: