Зранку 24 лютого 2022 року на межі Херсонщини й Криму, на одній із дамб через озеро Сиваш, підірвалися на фугасах дві російські БМП. Це на цілу добу сповільнило наступ окремого полку окупантів!
Про цей випадок днями повідомив військовий журналіст Юрій Бутусов. За його словами, міни були закладені на Кутаранській дамбі.
ДОВІДКА. Кутаранська дамба, по якій до повномасштабного вторгнення РФ проходила лінія розмежування окупованої території Криму й Херсонської області, відділяє Західний Сиваш від Середнього. Саме на цій території, що належить до Херсонської області, у 2016 році СБУ викрила насосну станцію «Кутаранська дамба», яка перекачувала соляний концентрат з природної акваторії Сивашу на півострів – для роботи двох підприємств в окупованому Криму.
«Сама дамба довжиною у 2,5 км, на жаль, не була підірвана, як і всі інші мости та дамби на Чонгарі. Але я зараз знайшов підтверджену противником достовірну інформацію щодо спрацювання двох фугасів на Кутаранській дамбі, на яких зранку 24 лютого підірвалися та були повністю знищені дві російських БМП разом з екіпажами», – пише на своїй сторінці в соцмережі Бутусов.
Він додає, що, за даними ворога, «ці підриви затримали наступ цілого російського мотострілецького полку на цілу добу!». Наразі журналіст намагається порушити питання нагородження тих захисників, які здійснили цей подвиг:
«Прошу відгукнутися військовослужбовців, які встановили та активували міни на Кутаранській дамбі на Чонгарі 24 лютого 2022 року. Хочу подякувати людям, які здійснили цей подвиг, і підняти питання про їхнє нагородження».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Я залишався на підриві мосту”: військовий ЗСУ розповів подробиці вторгнення росіян на Херсонщину
Щодо конкретного місця, де відбулася ця важлива подія, про яку говорить Бутусов, декілька уточнень надав відомий кримчанин, науковець Борис Бабін – свого часу він був представником Президента України в АР Крим.
«Кутаранська дамба, збудована у 1959 році, НЕ знаходиться на Чонгарі. Вона розділяє Західний і Центральний Сиваш та була створена для потреб хімічної промисловості Криму. Відсутність біля цієї дамби асфальтованих доріг та її розташування призвели до того, що й у часи "оральної деокупації", з 2014 до 2022 року, вона була повністю перекрита для руху», – зазначає Бабін на своїй сторінці в соцмережі.
Борис Бабін на насосній станції «Кутаранська дамба». Архівне фото: фейсбук/Borys Babin
На думку науковця, підірвати саме Кутаранську дамбу було б складно. Але в тій місцевості були й інші техніко-ландшафтні можливості – про що саме йдеться, він не уточнює. Проте каже, що, ймовірно, саме ними скористалися ЗСУ, щоб затримати агресора на цьому напрямку.
«Специфіка режиму цього об'єкту надає мені власну версію, чому саме там дійсно щось могло спрацювати зранку 24 лютого. Але боюся, що наразі це явно не фейсбучна тематика», – додає Бабін.
Хай там як, але якщо підрив окупантів на дамбі є достовірним фактом, то виникає питання: чому на інших ділянках цього не зробили, наголошує Юрій Бутусов.
«Адже таке саме мінування зробило б неможливим швидкий російський наступ, який на напрямку Нова Каховка, Херсон, Мелітополь розвивався майже безперешкодно. У перший день вторгнення 24 лютого ворог просунувся на відстань до 120 км.
При елементарному мінуванні й підриві мостів та дамб втрата півдня, Енергодара та АЕС, Мелітополя, Токмака, Нової Каховки та оточення Маріуполя були б просто неможливі», – пише журналіст.
Він додає, що продовжує збір матеріалів щодо обставин захоплення ворогом півдня України за кілька днів. У цій справі дуже важливі безпосередні учасники та свідки подій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому так швидко здали південь? Реконструкція подій перших днів війни
На знімках: насосна станція «Кутурамська дамба» до повномасштабного вторгнення РФ. Фото: фейсбук/Borys Babin
Тэги: