Ян Ярчук
У Білогірці, колись квітучому і багатолюдному селі, нині всюди руйнівні великої війни, яка понівечила й зруйнувала будинки місцевих. Та попри те, більшість людей покинула село, тут залишаються люди, не зважаючи на труднощі, продовжують жити на рідній землі.
Тетяна і Сергій – одні з небагатьох жителів Білогірки, які залишилися в селі після російської агресії, що майже знищила село. Так, живучи в напівзруйнованому будинку, родина продовжує займатися баштаном, вирощуючи кавуни та дині. Так, складно! Але ж на своїй землі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від розстрілу врятував бик, який вдарив росіянина: історія фермера з Херсонщини
Про те, як живеться їм у напівзруйнованому селі вони розповіли Центру журналістських розслідувань.
Вірність рідній землі
Зароблені від продажу врожаю гроші родина вкладає у власну справу, бо зараз, говорять вони, важливіше придбати власний трактор і засіяти поле. Оскільки для них земля – це не просто ґрунт, а щось значно більше.
Вони могли б отримати компенсацію за зруйноване житло і переїхати до міста. Але для них це було б рівноцінно втечі та й батьківська земля тримає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 4 гектари замість втрачених 400: фермер із Херсонщини вирощує кавуни на іншому кінці України
Цьогоріч, наприклад, у них добре вродили кавуни.
«Ми самі заробляємо свій хліб, а не просимо у людей! Бачите, як вродило. Мабуть, Господь бачив, що ми страждаємо так, то й дав нам оцю ягоду. Щоб ми мали копійку! Щоб було за що жити!», – з гордістю говорять Тетяна та Сергій.
Життя на безлюдних вулицях
Нині у Білогірці проживають лише декілька родин, які також працюють на землі. Село практично спорожніло, але ті, хто залишився, вже звикли до безлюдних вулиць і навіть вбачають у цьому певні плюси.
Сергій, жартуючи, говорить:
«Я вважаю, що 5 хат на село – то вже багато! Ми зараз тут всі індивідуалісти! Господар від господаря має жити метрів за 200-300, щоб його кури до мене у двір не бігали!».
Фото: Центр журналістських розслідувань
Марина Поліщук
