Дарина Лапіна
Чотири роки повномасштабного вторгнення брат з сестрою – Олександр та Тетяна Головки тримали у фронтовому Бериславі. Та все ж вони наважилися самостійно евакуюватися з міста – йшли пішки замінованими полями, перевозячи речі на велосипеді.
Їхню історію публікує «Суспільне».
Тетяна і Олександр Головки вийшли пішки з Берислава 26 лютого 2026. Йшли від міста до Томариного 17 кілометрів замінованими полями, під загрозою дронів і у тумані. Зараз брат та сестра проживають у Кривому Розі.
У рідному Бериславі пані Тетяна працювала у лікарні і не могла наважитися виїхати. Олександр не хотів залишати сестру саму. Евакуюватися з Берислава вирішили, коли під час чергового обстрілу російські снаряди зруйнували будинок сусідів.
Спочатку спробували виїхати організовано. Донька Тетяни подала заявку волонтерам. За тиждень зателефонували — зібралося 10 людей. Однак того дня евакуацію провести не вдалося. Тож наступного ранку брат з сестрою вирішили йти самі. Вирушили на світанку, під туманом.
«Мішок набили одягом, щоб на перші дні було щось, і сумки. Ми з велосипедом ішли. Велосипед там по дорозі кинули», — розповіла пані Тетяна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Берислав фактично відрізаний»: ситуація в місті, кількість населення та чи буде евакуація
На останніх кілометрах допомогли військові.
«Уже останні сили були, йшов і думав: поскоріше б уже дійти. І дякую військовим, що зупинилися і підвезли нас», — говорить пан Олександр.
Зараз Олександр та Тетяна Головки вже вісім місяців живуть у Кривому Розі. Попри все брат з сестрою мріють повернутися до рідного Берислава.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Родина з Берислава, яка нині живе у Волинській області, отримала власне помешкання (фото)
Головне зображення створене за допомогою ШІ. Фото в тексті: «Суспільне».
Ян Ярчук
