Автор: Марина Поліщук 30 Июня 2022 17:40

Російські окупанти обстрілюють Миколаїв чи не щодня. За даними Міноборони, за 126 днів від початку повномасштабної війни місто не обстрілювали тільки 18 днів…

Останнім часом загарбники наростили ракетні обстріли міста, яке навіть у США називають якорем опору в Україні. За словами голови обласної військової адміністрації Віталія Кіма, 28 червня по місту запустили аж 11 ракет, три з них вдалося знешкодити в повітрі. 29 червня по місту - 10 ракет, дві з яких збили сили ППО. Таку кількість за раз окупанти ще не запускали конкретно по Миколаєву, пише 24 канал.

Одна з ракет, запущених рашистами 29 червня, о 6:25 потрапила в п'ятиповерховий житловий будинок. Сталося руйнування квартир в одному під'їзді з третього по п'ятий поверх із подальшою пожежею. Уже два дні тривають роботи з пошуку загиблих та розбору конструкцій зруйнованого будинку. Станом на ранок 30 квітня, за даними Головного управління ДСНС у Миколаївській області, знайдено тіла 6 загиблих людей, постраждали ще 6.

Під час розбору завалів цього будинку постраждали також двоє рятувальників, за даними прес-служби ДСНС. Це Віталій Кутняк, командир відділення, старший прапорщик служби цивільного захисту - у нього перелом правої гомілки, перебуває в лікарні. І Дмитро Гетьманцев, рятувальник, сержант служби цивільного захисту - у нього зламана кістка п’яти правої ноги, лікується вдома.

До речі, в міноборони росії назвали цей ракетний удар знищенням “бази підготовки іноземних найманців”. Віталій Кім наголошує, що в такий спосіб росіяни намагаються боротися з сильним моральним духом українців.

«ВІД БУДИНКУ НАЧЕ ВІДКУСИЛИ КУТОК»

Але сухі слова статистичних зведень не передають всього того жаху, який насправді довелося побачити, пережити миколаївцям зранку 29 червня. Ось як про цю жахливу трагедію написала миколаївська журналістка Юлія Акімова. Далі - її текст в оригіналі.

«Николаев, утро. Очередные взрывы. Каждый в пять утра лежит в своей кровати и считает. Раз, два. Утихло, можно закрыть глаза. ТРИ. Ладно, еще чуть-чуть посплю, пока не прилетело мне. Четыре, ПЯТЬ. Встаю. Шесть, семь, восемь. Десятый сна не оставляет даже в мечтах. А кто-то уже не проснется.

Русская ракета сегодня разрушила жилой дом. Маленькую, скромную пятиэтажку. Четвертовала людей - их части разбросаны по двору. Убила чьего-то отца. Мать-инвалида. Ранила мужчину. Русская ракета отобрала, сломала, ополовинила сегодня чьи-то жизни. Опять. Возле дома стоят люди, напряженно всматриваясь в разваливающиеся плиты.

“Там мой друг и его отец”, - сказал мужчина.

“Там у подруги мама”, - сказала женщина.

“Там две девочки снимали жилье, но вроде должны были уехать. Господи, хоть бы уехали”, - говорит женщина.

Мужчину вынесли на носилках, за ним идет еще один. Кричит “держись, брат, все будет хорошо”.

Плиты валятся с треском и сразу поднимается пыль. От дома как будто откусили угол. Каннибалы. Кто-то что-то говорит по рации, но их никогда не разберешь. Обычно цифры. Бытовые разговоры вокруг: “А я теперь уже не знаю, как я сегодня к врачу”, и тут же: “Мы ждем. Должны вытащить. Должен быть жив”. Должен быть жив.

А еще возле дома разбросано очень много вещей. Вот этих самых домашних вещей, интимных, можно сказать, вещей. Которых обычно не видишь на улице, валяющимися на дороге. Какой-то жетон, книжка, старая кастрюля и крышка с пробкой, продетой в ушко. Кусок шторы. Подушка. И много-много фотографий. Один мужчина ходит и собирает их.

Экскаватор перемешивает все с землей, разгребая место, а мужчина присаживается, достает фото в комьях грязи, протирает ладонью и смотрит. Я тоже собрала несколько фотографий и дала их мужчине. Я не хотела смотреть на него, но он молчал и я подняла глаза на его лицо. Мужчина плакал.

Николаев. Украина. Мы победим. У нас нет выхода. Но как же это все в голове уместить?»

«НА П'ЯТОМУ ПОВЕРСІ… НЕМАЄ П'ЯТОГО ПОВЕРХУ»

Місцева жителька у коментарі «Преступности.НЕТ» на місці події розповіла про власну історію порятунку зі зруйнованого будинку, а також про людей, які проживали на п'ятому та четвертому поверхах. Жінка не могла вибратися з дому без допомоги рятувальників.

«Воно рухнуло, я думала, будинку немає. Я почала вискакувати, двічі прокрутила замок у дверях. А він заклинив. А я чула в під'їзді кричали: “Тікайте, газ!” і був запах газу. Я боялася, мені казали кудись вискочити. А замок заклинив: два повороти зробила, а третій не можу. Рятувальникам кажу: “Ламайте двері”. Добре, що вони мали турбінку, вони зрізали петлі й зняли двері. Вода вже бігла, запах газу був. Вони мене дістали», - сказала вона.

Мешканка будинку також розповіла про людей, які жили в найбільш постраждалих квартирах зруйнованого будинку. Серед них - волонтер, жінка похилого віку з інвалідністю та, ймовірно, три студентки.

«На п'ятому поверсі... немає п'ятого поверху. І четвертого. На п'ятому поверсі жила родина, Валентин у “Червоному хресті” працював і допомагав військовим із ліками, гуманітаркою. Усі його знають. А другий, Клименко, він також на п'ятому поверсі. Батько та син. Ванечка несе службу, наше місто захищає. І зараз ми не знаємо: живі чи ні. На третьому поверсі жінка без ніг у візку. Її ще не дістали. На четвертому поверсі хлопця затиснуло, але його дістали, він живий. Там ще троє дівчаток, студентки, орендують квартиру. Вони казали, що здадуть квартиру і поїдуть, і ми на це сподівалися. Але сусіди кажуть, що бачили їх учора, отже, вони ще там. Але ми сподіваємося, що їх там немає.

У нас там ще вагітна була. Вони мали поїхати, але не поїхали. На четвертому поверсі у нас дівчина щойно з-за кордону приїхала з дитиною. Ось цей хлопчик, який служить – це наймолодша сім'я, дитині рік. Вона приїхала і потрапила до цієї ситуації. Ми всі шоковані. Це вже втретє, але ще не було так, що немає поверхів», - розповіла жінка.

P.S. Увечері 30 квітня прес-служба ДСНС у Миколаївській області повідомила, що знайдено тіло ще однієї жертви ракетного обстрілу п’ятиповерхівки - це 21-річна дівчина. Вона знаходилася на рівні між першим поверхом та підвалом. На тепер - 7 загиблих та 6 постраждалих. Пошукові роботи тривають.

Фото - Facebook, зі сторінок Головного управління ДСНС у Миколаївській області, а також Julie Akimova

У Миколаєві ракети з асфальту викорчовують трактором

Мер Миколаєва: «Хтось із міських голів переживає за ціну на газ. Я переживаю, щоб ми взагалі змогли запустити опалення»

Жителям Франції розповіли героїчну історію української жінки з Миколаївщини, яка відстояла своє село перед окупантами

Військові про важкі бої поблизу Миколаєва: «Ворог дуже набрид, геть не економить боєприпаси»