Редактор
4 дні до війни.
Сиділи на дачі і говорили, що не може бути, щоб почалась війна.
***
Сегодня встретился с другом из Скадовска, почти 1.5 года не виделись. А по ощущениям будто не так давно сидели в кафе “Меридиан” …
***
В окупації плакала кілька разів лише. Раз – коли дивилася, як зривали наш тризуб. Від люті. Від безсилля. Від огиди. Але наш людський емоційний мотор так влаштований, що працює лише на якомусь одному паливі. Тож, коли я ненавиджу, потім перемикаюсь на любов. Ненависть не дає працювати довго. Лють живить дужче. Словом, Херсон я люблю набагато більше, ніж хочу витрачати сил на емоції для ворогів. Пішли вони!
***
Оце якось приятелька розповіла: кадирівці зайшли в хату до її знайомих на Лівобережжі. А вдома – літня сімейна пара. Горці походили, оглянули житло. Похвалили фото господині в юності, сказали, що їм подобаються саме такі, поцікавилися, чи нема молодої родички “шьтоб такая же била” і… запросили бабулю до себе в ліс: “Как гріби сабірать пайдьошь, к нам захаді” – гогочуть.
Похвалилися діду, що вони еліта: “Ми у рускіх за спіной стаїм, шьтоб ім ваівалась лучше”. Краще про “заградотряд” і не скажеш.
І пішли. Слава Богу, нічого не зробили стареньким, але як же воно гидотно, не відпускає.
***
До мене дійшло відео. Ви його, мабуть бачили, воно ще передноворічне, а я от тільки недавно. Як руссоZольдато бігає по вулиці Лівобережжя, і просто закидує гранати в двері під’їздів, будинків, у підвали… Сміється і кидає, не питаючи, чи є там хто, іде далі й знову кидає… Пригинається, коли вибухає в нього за спиною, і знов регоче.
Думала: може фейк, ну не можуть же люди…
Знайшла його у тікТок. Він же сам і виклав.
Можуть…
***
Місцеві мешканці розказують, що днями в Скадовському районі комунальники ходили по під дворами і змальовували Українську символіку на номерних табличках домів
***
Реклама кавʼярні у Херсоні. Хош – натуральна кава, а хош – розливне пиво. Все залежить від того, як ніч пройшла.
Ян Ярчук
