Редактор
Вчора була в кіно, вперше за 2 роки.
Дивилися швейцарську комедію.
Сюжет: хтось із політиків закидує ідею щодо введення єдиної мови для всіх кантонів (для довідки: в Швейцарії є офіційні 4 мови, французька, німецька, італійська і романська) Проходить референдум, за результатами якого французька стає єдиною державною мовою, з обов’язковим переходом всіх на спілкування саме французькою. Німецька і італійська частини підіймають бунт. Страна на порозі громадянської війни, з солдатами і танками в кадрі. Нарешті, головні герої з’ясовують, що результати референдуму було підроблено одним з політиків, його викривають і все залишається як було: свобода спілкування в різних кантонах різними мовами. Всі щасливі. Занавес.
Нагадую, то була комедія і продовж фільму зал реально реготав.
А я сиділа, дивилася і думала, шо ні фіга то смішно, коли є танки, солдати і брудна гра політиків…
***
Коли квіти не радують, печалять. На вулиця + 15, серед на лютого. Глобальне потепління, а наша ТЕЦ піддає жару, наганяє тариф?
***
Армія РФ з артилерії атакувала різні райони Херсона.
У центральній частині міста під обстріл потрапив міський тролейбус. Поранених та загиблих серед пасажирів та працівників тролейбусу немає.
Водій проявив мужність та не припинив рух, а навпаки вивіз тролейбус з пасажирами з-під зони обстрілу.
***
Пост для тих, хто НЕ в Херсоні
Тільки не треба під ним писати про те, що я нагнітаю зраду.
Я не змогла зранку відірвати голову від подушки. Херсону немає спокою. Найтривожніше те, що луплять зі ствольної артилерії, а це означає що підходять близько. Нагадаю що ніяка “Повітряна тривога” не має ніякого ефекту коли мова про Херсон.
Навіть на фоні того, що ми весь час живемо насторожі, ці дні у нас дуже тривожно.
***
Наші на лівому березі Херсонщини розмістили український прапор на високій точці – в Кринках!
***
Мільйони українців війна вигнала з дому. Сотням тисяч вже нема й куди повертатися, вони залишилися без даху над головою, бо постійні ворожі обстріли перетворили їхні затишні оселі на руїни. З-поміж найбільше постраждали від руйнувань регіонів – Херсонщина та Миколаївщина.
***
Ми з Херсону, і нас затопило. Щоб отримати гроші на відновлення, ми подали заяву до Дії. І що? А нічого. Щоб щось отримати, повинна прийти комісія, яка все огляне, напише протокол та оцінить збитки. А комісія не їде, бо в нас обстріли. Їх можна зрозуміти. І що робити тепер? В Миколаївську область приїжджають, хоча там теж стріляють. А скільки ми будемо чекати? Я правильно розумію, що поки скінчиться війна?
***
Починається нове кіно для простого народу: На фронт будемо відправляти тилові частини… Все закінчиться так само, як і звільнимо всіх воєнкомів…
Прості рішення, вони такі
***
В тимчасово окупованому Новотроїцькому росіяни провели захід про сімейні цінності. Можна лише здогадуватись, що там розказують.
В Генічеську читали вірші Пушкіна на літературному вечорі. Збирають дітей, щоб писати листи героям сво, навіть найменшим дітям проводять уроки військової підготовки, юнармія активно набирає членів організації. Продовжується активна робота з зросійщення, працює пропаганда.
Попри все ніхто в окупації не змирився з тим, що Лівобережжя області російське. І хоч доступ до інформації обмежений, люди бачать, що ворог робить з Херсоном і не пробачать.
Дарина Лапіна
