За підрахунками вчених ФАО ООН (це продовольча й сільськогосподарська організація ООН, основною задачею якої є боротьба з голодом), щоб прогодувати стрімко зростаючу чисельність населення планети, до 2050 року сільськогосподарське виробництво повинно збільшитися на 60%.
Це можливо за рахунок інтенсифікації технологій вирощування культур, постійного зростання врожайності. Щоб цього досягти, вчені розробляють технології, здатні створювати рослинам більш оптимальні умови.
Але це водночас сприяє інтенсивному розвитку хвороб, поширенню шкідників і бур’янів. За даними ФАО ООН, світові втрати урожаю сільгоспкультур від цих обставин складають до 40%! Тому питання захисту рослин є невід’ємною часткою технологій, без яких не можна отримати ні високого, ні якісного врожаю, зазначила в розмові з газетою «Гривна» завідувач кафедри ботаніки та захисту рослин Херсонського державного аграрно-економічного університету, доктор сільськогосподарських наук, професор Олена Марковська.
Зважаючи на важливість цього напряму розвитку сучасних агротехнологій, у 2017 році на цій кафедрі агрономічного факультету відкрили спеціальність «Захист і карантин рослин». Ця спеціальність дуже актуальна зокрема для Херсонщини, говорить Олена Євгеніївна, – не лише як для аграрного, а й як для прикордонного регіону. На територію області або через неї ввозять велику кількість вантажів: зерно, корми, насіння, розсаду. А це все створює передумови для поширення шкідників і хвороб культурних рослин, розповсюдження насіння бур’янів.
Раніше в Херсонській області студенти не мали змоги отримати освіту зі спеціальності «Захист і карантин рослин». «А нам потрібні місцеві кваліфіковані спеціалісти, яких тепер готуємо самі, – розповідає професор Марковська. – Зараз навчаємо студентів, котрі матимуть кваліфікацію «бакалавр із захисту рослин». Вони зможуть також працевлаштуватися й звичайними агрономами, а крім того – державними фітосанітарними інспекторами, співробітниками в наукових установах, агрономами із захисту рослин у сільгосппідприємствах, менеджерами з продажу пестицидів і агрохімікатів тощо. Все завдяки грунтовній теоретичній і практичній підготовці».
Звісно, на агрономічному факультеті блок із відповідних дисциплін існував завжди: агрофармакологія, ентомологія, фітопатологія, гербологія тощо. Відкриття ж спеціальності дало змогу поглибити знання саме в сфері захисту рослин і ввести більше спеціальних дисциплін: мікологія, вірусологія, кліщі та нематоди, цілий перелік дисциплін стосовно карантину рослин. А ширший спектр знань у свою чергу дає й більше можливостей працевлаштуватися, пояснює завідувач кафедри.
Щоб навчання відбувалося на високому рівні, в Аграрно-економічному університеті підготували освітню та матеріально-технічну базу. Зокрема нещодавно відкрили навчальну лабораторію захисту рослин і фітосанітарного моніторингу. «У нашій лабораторії, – говорить Олена Марковська, – створено 32 індивідуальні навчальні місця, обладнані сучасними мікроскопами. Тут майбутні фахівці опановують методи фітопатологічного, фітогельмінтологічного, гербологічного та ентомологічного аналізів. Наприклад, для ефективного контролю розвитку хвороб рослин надзвичайно важливою є висококваліфікована діагностика, а саме ідентифікація збудників, встановлення їх патогенності, визначення расового складу тощо. Студенти в новій лабораторії можуть власноруч робити препарати, ідентифікуючи збудників хвороб, щоб навчитися створювати ефективну систему захисту рослин».
Цікаво, що крім класичних методів (мікроскопіювання, центрифугування, волога камера) в ХДАЕУ долучають і сучасні методи цифрових технологій, використовуючи відеонасадки на мікроскопи, які дають змогу вивести зображення онлайн на екран комп’ютера та в деталях бачити те, що робиться під мікроскопом.
Не дивно, що можливості лабораторії зацікавили не лише студентів, а й аспірантів Аграрно-економічного університету. Адже наявність таких умов розширила спектр їх наукових досліджень, вони можуть власноруч за допомогою наукових керівників проводити аналізи, пов’язані з дисертаційними тематиками. Тепер у майбутніх науковців є можливість спостерігати за фітосанітарним станом посівів «своєї» культури та визначати вплив хвороб і шкідників на посівні якості насіння сільгоспкультур. Таким чином і підготовка фахівців стає більш глибокою та професійною.
«Все необхідне для кваліфікованого навчання спеціалістів із захисту й карантину рослин у лабораторії є, – резюмує Олена Марковська. – Але ще плануємо дообладнувати її іншими сучасними приладами та провести акредитацію на виконання певних видів аналізів. Крім того, на черзі – відкриття освітнього рівня магістр за спеціальністю «Захист і карантин рослин». А значить, ця актуальна професія є перспективною для здобувачів вищої освіти. Тож запрошуємо всіх бажаючих отримати таку сучасну й важливу спеціальність на навчання, а зацікавлених аграріїв – до співпраці!»
Ліц. АД №527473 МОНУ від 14.11.14 р.