Ян Ярчук
До повномасштабного вторгнення на Херсонщині нараховувалося майже 90 тисяч бджолосімей і понад тисячу пасік.
Після окупації ситуація змінилася кардинально. За словами начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, знищено до 60% бджолосімей, а багато господарств розграбовано або повністю зруйновано.
Та попри це наші пасічники продовжують працювати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Тримати пасіку стало невигідно»: з якими проблемами стикаються бджолярі на Херсонщині
На сьогодні у звільнених громадах є понад 300 пасік і утримується понад 9 тисяч бджолосімей.
Окрім наслідків окупації, бджолярі стикають й з іншими труднощами. Адже через весняні заморозки та посуху херсонські аграрії втратили майже 100 тисяч гектарів посівів, з яких бджоли могли збирати пилок та робити мед.
Тому для підтримки бджолярів на Херсонщині запускають програму фінансової допомоги. Про це повідомив Олександр Прокудін. Реалізовуватиметься програма допомоги разом із міжнародними організаціями DanChurchAid та Norwegian Church Aid, а також БФ «Мирне Небо Харкова».
«У планах – до жовтня цього року охопити підтримкою 400 пасічників, які офіційно працюють на звільненій Херсонщині. Проєкт передбачає виплати від 250 до 800 доларів на купівлю необхідного для роботи», – прокоментував очільник ХОВА.
Проблеми бджолярів на Одещині
Схожі труднощі відчувають і пасічники Одещини, де погодні умови та неконтрольоване використання пестицидів також ускладнюють роботу й негативно впливають на бджіл. До прикладу, у червні на Одещині за декілька днів загинуло близько 200 бджолосімей. За словами самих пасічників, масова загибель бджіл пов’язана з отруєнням бджіл отрутохімікатами, що використовувалися для оприскування полів.
Ще одна проблема – вібрації від вибухів, через що бджоли рідше вилітають із вуликів.
У коментарі «Південь сьогодні» Семен Баурда, пасічник з Болграда, розповів про те, що цього року з медом трохи гірше, ніж торік. Його родина вже багато років займається кочовим бджільництвом. Загалом їхнє господарство нараховує понад 70 вуликів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від фронту до пасіки: як ветеран розвиває бджільництво на Одещині
За його словами, через те, що весна була рання, але холодна, бджоли не могли вилітати з вуликів. Тепер же нова проблема – посуха.
«Посуха, все горить… Зазвичай соняшник квітне, грубо кажучи, чотири тижні. Цьогоріч за два тижні все відцвіло повністю. Те ж саме візьмемо софору. Посуха, вона нічого не виділяє. Наче квіти є, все нормально. Бджола має працювати. Але нектару немає», – пояснює бджоляр.
Фото: Олександр Прокудін / телеграм
