Редактор
Третього листопада 2022 року з будівлі облдержадміністрації в тимчасово окупованому Херсоні зник російський триколор, а в самому місті прибрали окупаційні блокпости. А 6 листопада Херсон опинився в темних та липких «обіймах» блекауту – в оселях містян зникли електрика, вода, теплопостачання, перестав працювати мобільний зв’язок.
У той час серед херсонців швидко поширилася інформація, що окупанти підірвали високовольтні опори ЛЕП у Бериславському районі. Самі ж росіяни ширили інформацію про «теракт» з боку ЗСУ.
«Пошкоджено високовольтну ЛЕП. Окупанти вже “відзвітували” про теракт. Однак не уточнили, що теракт був скоєний ними ж. Свідчення очевидців це підтверджують. Терор та цинізм окупантів триває і нікуди не зникав. Страх перед ЗСУ штовхає їх на шалені речі», – писав 6 листопада у своєму телеграм-каналі перший заступник голови облради Юрій Соболевський.
Приблизно добу херсонці перебували в стані очікування, сподіваючись, що електрика та вода ще можуть з’явитися в оселях. Люди не панікували, багато хто розумів, що відбувається: окупанти, тікаючи, грабували та намагалися накоїти щонайбільше біди українцям. Проте скільки доведеться жити без світла та води – ніхто не розумів. Тож треба було діяти.
Про той нелегкий час чергових випробувань херсонців на міць розповіла «Гривні» очевидиця тих подій – містянка Ірина.
«Електрика, вода та теплопостачання зникли в Херсоні близько 10 ранку 6 листопада. Звичайно, у майже кожного херсонця були на якийсь час запаси їжі й води. Проте всі розуміли, що запас води в 50 літрів – це майже нічого, якщо її не підключать за кілька днів. Тож уже 7 листопада в магазинах майже неможливо було купити бутильовану питну воду. А домашні запаси, з огляду на потреби для туалету, прання тощо, швидко випаровувалися. Постало питання перед усім містом: де брати воду мешканцям багатоповерхівок, якщо не працює жоден насос у місті?» – згадує Ірина.
Варто зазначити, що в Херсоні чималий приватний сектор, подача води там не потребує електронасосів. Тож сотні херсонці – власники приватних будинків – розкрили двері для мешканців багатоповерхівок. Зі слів Ірини, багато хто, у кого була власна автівка, для санітарних потреб набирали воду прямо з Дніпра.
«Люди приїжджали на набережні, у Гідропарк, на Нафтогавань. І там прямо з річки набирали воду для туалетів. А от для пиття та для приготування їжі доводилося витрачати іноді цілий день, щоб набрати кілька баклажок води», – розповідає Ірина.
Херсонці набирають воду в Дніпрі на набережній по проспекту Незалежності (раніше – проспект Ушакова). Листопад 2022 р.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В яких будинках у Херсоні точно не буде тепла?
У Херсоні є декілька місць, де точно можна було набрати води. Одне з таких – у мікрорайоні Корабел.
«Про те, що вода з помп на Острові – найкраща у місті, відомо всім містянам. Тож коли місто залишилося без води, на Острів потягнулися колони з автівок до гаражних кооперативів. Саме там були три робочі помпи. Люди приїжджали з купою баклажок навіть у маршрутках. Із самого світанку й до сутінок херсонці стояли в чергах, щоб набрати води. Інколи на це йшло 5-6 годин», – згадує херсонка.
Зі слів Ірини, найважче було людям похилого віку, особливо тим, хто живе на верхніх поверхах.
«Серце боліло за сусідів-пенсіонерів, хто мешкає вище п’ятого поверху. У мене з подругою, яка проживає зі мною в одному під’їзді, був опрацьований погодинний алгоритм дня: звечора збираємо по сусідах баклажки (у тих, хто не в змозі принести собі води), а на світанку їдемо по воду. До обіду розвозимо та заносимо воду рідним та сусідам, а потім повертаємося за водою для себе. Це добре, що в мене була напередодні блекауту до повного баку заправлена власна автівка, адже бензин у місті разом з електрикою і водою теж зник. Це дуже виснажувало й фізично, і морально. Проте інших варіантів не було», – ділиться спогадами Ірина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чотири місяці після підриву Каховської ГЕС: як сьогодні живе затоплений Острів у Херсоні
Зі слів херсонки, сказати, що в той час херсонцям було вкрай важко, – нічого не сказати. Адже до проблем із водою додалися проблеми із зарядкою мобільних телефонів. Генераторів у місті ще не було, або були одиниці. Щоб підзарядитися, треба було пройти цілий квест із пошуку місця та вистояти чергу.
«У кого був автомобіль, то з підзарядкою було трохи легше, адже поки мотаєшся по воду – заряджаєш або телефон, або повербанк. Проте навіть якщо в тебе було в той час трохи заряду на телефоні, знайти місце, де був би зв’язок, щоб хоча би надіслати рідним смайлик – сигнал, що з тобою все добре, було непросто. Але знаходилися такі місця. Херсонці не тільки стійкі та винахідливі – вони незламні й кмітливі», – зауважує містянка.
Ірина згадує, що навіть попри більш-менш теплу як для листопада погоду, оселі без опалення стали сирими й вологими. А довга темна ніч, яка починалася о 16:30 та закінчувалася о 7:30, була наче нескінченою.
«Нас у той час дуже виручав газ: ввечері на кухні з ним і світліше, і тепліше було. Адже на свічках та батарейках для ліхтариків можна було розоритися вщент. До того ж у магазинах одразу після відключення електрики вартість свічки середнього розміру підскочила до 50-60 гривень, а батарейки взагалі зникли з продажу. Пам’ятаю, як я зненавиділа час із вечора до ранку. Адже життя наче зупинялося. Ти не знав, чим себе зайняти до сну. Рятували розмови із сусідами та хатні справи. Саме в темну пору доби в мене була змога чи то приготувати їжу, чи то якось щось випрати в «склянці» води, чи прибрати оселю», – каже Ірина.
Електрика та вода в оселях херсонців почала поступово з’являтися після деокупації правобережжя наприкінці листопада. Це були важкі три тижні в житті містян. А попереду херсонців очікували чергові випробування.
Проте Херсон не здався під час окупації ворогом, не зламався під час блекауту й сьогодні продовжує жити, попри щоденні страшенні обстріли міста. Адже херсонці точно знають – вони вільні та все здолають.
Усі фото: rubryka.com
Марина Поліщук
Ян Ярчук
