Марина Поліщук
А ми зовсім не знаємо, що чекає нас вдома. Що буде чекати, коли звільнять наш Лівий, наші Олешки… Але думками щохвилини там, із домівкою. Як же хочеться повернути час назад, коли в тебе все було, коли був дім…
***
Херсон гуркоче. Постріли, вибухи, сирени… Коти мої, які сьогодні вперше за місяць, розслабилися і гралися, уже зайняли позицію під диваном.
Подумала: вони теж втратили майже все – дім, іграшки, крісла, стільці, кігтедралки, улюблені полиці і пледики. У них є тільки я, мисочки для їжі і лоточок з наповнювачем.
Уперше за місяць вони… граються, наче вчаться заново.
Ми маємо пережити цю ніч. Щоб коти і діти гралися 🙂 То янгола-охоронця вам
***
Думки вголос… Мийка, в подальшому – сушка, в перспективі – боротьба з пліснявою та грибком… І все це в аварійних, після підтоплення, будинках. Не рахуючи потребу в висушуванні не тільки будівель, а й всієї території… Чи не дешевше було б провести комплексну реконструкцію кварталів, які потрапили в зону підтоплення та забезпечити постраждалих жителів якісним житлом?
***
Сиджу у відділенні банку.
Поважний чоловік втратив пенсійну картку, робить нову.
Консультантка питає яким буде кодове слово.
“Борщ!” – з гордістю відповідає чоловік.
Такий понеділок.
***
а одна так чекала того Вільнюсу, що здалося, що він вже сьогодні.
а тепер ще цілу добу чекати…
***
“Росія не може програти” – це вже стадія торгу
***
Зараз багато хто їде додому в Херсон бо знає що житло постраждало.
Я, звісно, не розумію чого не можливо все оформити дистанційно?
Точніше не так. Це було б логічно. Бо уряд так заявляє.
А насправді це декілька кіл пекла.
***
Читаю, та розумію, що якщо людям зараз не допомагають, коли найважче, то через місяці вже почне забуваться. А причину знайдуть будь яку – типу, а ви не сказали точну годину, коли затопило будинок, або що там плавало та в вас майна може там і не було … Це знущання (
***
Острів – мій дім!
Пережив окупацію, великий потоп, знаходиться щоденно під обстрілами.
Вважаю, що він також заслужив звання ,,ГЕРОЯ”.
