Марина Поліщук
Для розуміння ситуації – на морських курортах окупованої Херсонщини, переважно на Азовському узбережжі, є достатньо багато росіян з сім’ями, які приїхали на літній відпочинок.
***
Ранок з повідомленнями про бавовну і просмаження російських військ на окупованих територіях, кращий, ніж просто ранок у час війни
Дякую ЗСУ.
Українці з тих територій – бережіть себе, тримайтеся якнайдалі від росіян, їх самок і тп нечисті.
***
Теж для розуміння ситуації. Попит на нерухомість принаймні в східному Криму за останні пів року не зменшився. Росіяни з глибинки рф продовжують купувати квартири, дачі, землю в Криму.
***
Каховське водосховище вмирає і останні дні в населених пунктах біля нього від смороду нестерпно дихати.
«У Каховці це вже другий день. З берега аж до Великої Куликовської воняє. Вікна зачинені всі. На вулиці дихать нічим, особливо як сонце пече вдень. На базар сморід не доходить. Чим далі від берега, тим повітря краще. Водорості і риба гниє – все розноситься повітрям. До того ж, можливо, що до цього доєдналася каналізація – але перевірити це місцеві не можуть», – сказали мешканці Каховки.
***
Херсон.18.06.23. В порту стал доступным мерный футшток, по которому гидрологи считывали показания в довоенное время. За сутки вода ушла 32 см и достигла 601 см от уровня Балтийского моря. Скорость падения замедляется. Отошедшая вода обнажила ,,мазаные,, глиняные стены домов дореволюционной постройки, армированные камышом, которому больше сотни лет. А французская черепица из Марселя выглядит, вообще, как новая. Эти дома пережили две мировые войны, но последнее наводнение может оказаться для них губительным. О более скромных постройках, находящихся под водой до сих пор, говорить, без содрогания, вообще, сложно. Трудно представить себе, какие усилия нужно предпринять для восстановления всего, да и решатся ли люди заново начать жизнь с нуля.
***
Більше року як виїхала з окупації. Коли я бачила як важка техніка і чоботи небратніх топчуть мій Херсон, здавалося, що все до чого вони торкались ставало отруєним. Приблизно так і є.
До повномаштабного вторгнення дуже любила мандрувати Херсонщиною.
Після нього намагалася знайти для себе красиві місця, що наповнюють — парки, ліси, озера… Все красиве, але не те.
Мої місця сили — саги і озера під Олешками, пустеля, рожеві озера, Джарилгач, Залізний Порт з квітучим садом і кавою від Ксюні.
Але тепер я не знаю чи повернусь коли-небудь додому і чи зможу знову насолоджуватись природою Херсонщини.
ЙР!!!
Ян Ярчук
