Євгенія Весна
Окупанти з Білорусі стоять на блокпостах у Херсонській області.
Чимало людей повідомляють, що на деяких блокпостах бачать дивних окупантів, які говорять білоруською або з яскраво вираженим білоруським акцентом, мають нашивки з білоруським «прапором» і іноді з піднятим білоруським «прапором».
Восени таких «білорусів» бачили в Каховці на вул. Мелітопольській. Днями їх бачили поблизу Роздольного на перехресті з мелітопольською трасою в Каховській територіальній громаді. Інші люди кажуть, що бачили суто білоруські блокпости в лютому- березні 2023 р. Коли різні джерела говорять про одне й те саме, це не може бути помилкою.
Я не знаю, хто ці бєларуси – можливо, вони найманці в якійсь терористичній російській чвк або найманці в іншій російській структурі. Але забувати про те, що в цій війні і в геноциді в Україні крім росіян завʼязані бєларуси – представники небратнього Україні народу за їх власним вибором – ми не повинні.
Стрьомненько… Перший звук – “а де повітряна тривога???”, “чи це вихід?”.
Люблю (любила?) зливу і грозу. А особливо свіжесть після неї!
Ні, все таки люблю!!!
І у передчутті чистоти і свіжего повітря після грози і зливи в Україні. Ми переможемо!
Хороше утрєчко… На світанку з 10 залпів по району зі ствольної арти. Жах.
Жива. Іду зранку до у церкви, дивлюся, де шо поруйноване, аж тут – красівоє! Уперше за 2 майже місяці вивезли сміття.
Дякую! От шо пєтіция животворяща робить!
ХЕРСОН, це коли під виходи наших мінометів, з пролітаючими на головами мінами, люди спокійно стрижуть у себе на подвірʼї газон.
У друзів, після нещодавніх обстрілів більше не має квартири. Потрібно закрити вікна, щоб не залило залишки. Дав їм номери телефонів, які рекламують як горяча лінія.
Далі просто прама мова:
«Все первые 4 номера телефонов не отвечают, хотя среди них так называемые “горячие” линии. А за деньги мы не рассматриваем. Квартира уже того не стоит, чтобы платить за материал и работу, думаю, в 5 тысяч там не уложиться.»
Звісно, що не має простих рішень, але є ще з десяток телефонів, де за гроші це швидко зроблять.
Просто один день з життя Херсонців.
Бузок – квітка дитинства. Ми шукали непарну кількість пелюсток, квітку таку треба було з’їсти – на щастя. Ну, і, звісно, бузок – це означало, що треба ще трішечки потерпіти і далі будуть канікули.
Ви помітили, що швайнегунде припинили вживати назву Артьомовск, а повторюють наше БахмУт?
От вам приклад, що ніколи не треба переходити на мову ворога, і він врешті змушений буде вчити твою мову.
Війна розкидала нас, друзів, по всьому світу, змінила життя кожного з нас… Але вона навчила ще більше цінувати дорогих тобі людей, миті зустрічі, не зважаючи на кордони між нами та непростий час теперішнього буття.
Ловіть ці чудові моменти, не дивлячись ні на що!
Марина Поліщук
