Зрадників Булюка та Репілевського лишили права участі у сесії Херсонської обласної ради

Вперше за дуже значний період часу – 23 грудня – депутати Херсонської облради зібрались на позачергову сесію. З 64 депутатів в онлайн засіданні взяли участь 33. Зібрати навіть таку кількість стало можливим не з першого разу, початок сесії довелося переносити через відсутність кворуму, повідомило джерело у Херсонській обласній раді.

Це друге засідання ради з початку повномасштабного вторгнення. Перший раз депутати збирались у березні, щоб висловити свою позицію щодо вторгнення росіі в Україну. Тоді вони більшістю голосів заявили, що ніяких хнр у нас не буде, що Херсонщина – це Україна.

Що було на сесії 23 грудня можна дізнатися лише з коротких постів голови облради Олександра Самойленка та його заступника Юрія Соболевського та окремих депутатів. Трансляцію не проводили, запис поки не оприлюднений.
Нинішня сесія в цілому була присвячена ухваленню проєкту Програми соціально-економічно та культурного розвитку Херсонської області на 2023 рік та проєкту бюджету Херсонської області на 2023 рік.

Ще під час підготовки до сесії виникали питання, чи буде якась реакція депутатів на таких кольорованих зрадників, як Віталій Булюк та Едуард Репілевський, по яким є вже підозри від Генеральної прокуратури. З’ясувалося, що депутати проголосували на сесії за те, щоб лишити права цих двох депутатів брати участь у роботі сесії. А щодо інших обранців, наприклад, рідного брата вбитого рухом опору нардепа Олексія Ковальова – Юрія Ковальова, який з рук росіян і у компанії з Сальдо отримував нагороду за знищеного брата, чи про зраду сина Едуарда Репілевського – Данили, який теж є депутатом облради, на сесії питання не розглядалися, хоча й були озвучені. Причина: нема офіційної підозри – нема й рішення ради. Хоча на сесії останніх двох персонажів не було: або не запросили, або самі не схотіли.

З допису голови Херсонської обласної ради Олександра Самойленка дізнаємось, що «загалом депутати прийняли 12 з 13 питань порядку денного.

Традиційно розглянули питання про програму соціально-економічного та культурного розвитку Херсонської області на 2023 рік та обласний бюджет Херсонської області на 2023 рік.

З основного, власне, прийняли рішення позбавлення депутатів Херсонської обласної ради Е. Репілевського та В. Булюка права слова та участі у засіданнях ради.

Також прийняли рішення про затвердження розпорядження про дострокове припинення повноважень першого заступника голови Херсонської обласної ради Єгора Устинова.

І приємна новина у культурному житті області: депутати підтримали клопотання про присвоєння Херсонському обласному академічному музично-драматичному театру ім. М.Куліша статусу національного.

Разом з тим, у ході засідання розглянули ряд традиційних питань, зокрема:
⁃ внесення змін до Регламенту Херсонської обласної ради VIII скликання;
⁃ звернення Херсонської обласної ради VІІІ скликання».

З допису на сторінці депутата Олександра Співаковського дізнаємось, що «досі не звільнена з посади директорка Краєзнавчого музею Тетяна Братченко, яка відкрито зустрічала окупантів». Також він пише про те, що бюджет у цьому році не буде фінансувати програму підтримки навчання молоді – Розвиток людського капіталу.

Депутат Сергій Хлань повідомив: «Сьогодні хоч і не в рідних стінах, але Херсонська обласна рада провела позачергову сесію.

Дякую колегам за підтримку моїх ініціатив:

• звернутись до міжнародних профільних організацій з проханням допомогти повернути Херсонщині вкрадені росіянами зразки нашої культурної спадщини;
• засудити діяльність московської церкви в Україні. Зокрема попів, що увага (!) накрали ікон, благословляли анексію Херсонщини та їздили в росію на поклони путіну».

Ось така робота сесії Херсонської обласної ради. Цікаво, чи буде потреба у найближчий час ще збирати сесії для вирішення якихось конкретних питань, а не для прийняття звернень (хоча це теж буває важливо у певний період часу)? Справа у тому, що під час дії воєнного стану у місцевого самоврядування майже нема ніяких повноважень, все в руках військових адміністрацій. Вони самостійно можуть ухвалювати рішення щодо фінансування тих чи інших напрямів і їм для цього не потрібна згожа депутатів, хоча раніше вона була обов’язковою.