28 серпня рух опору ліквідував одного з топових колоборантів Херсонщини – народного депутата Верховної ради України, члена фракції «Слуга народу» Олексія Ковальова.
Як депутат Ковальов нічим особливим не запам’ятався. Це був типовий кнопкодав, який використовував мандат для вирішення своїх меркантильних питань у Голопристанській громаді. На всю країну його ім’я вперше пролунало, коли стало відомо про купівлю ним «4» телеканалу – сам нардеп тоді заявив, що канал йому подарували батьки.
«Зірковий час» Олексія Ковальова настав з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. Спочатку народний обранець терміново повернувся з Києва до окупованої Голої Пристані, пояснюючи це турбуванням про виборців і родинний бізнес. Тоді мало хто повірив у щирість Ковальова, але явних доказів його переходу на бік окупантів не було.
На початку червня 2022 року народний депутат Ковальов власноруч на своїй сторінці у соціальній мережі зізнався у співпраці із російською окупаційною адміністрацією.
У своєму дописі Ковальов розповів про доленосну «для всех фермеров Херсонщины» зустріч із першим заступником голови адміністрації президента росії щодо «полномасштабной интеграции аграриев Херсонщины в экономику России».
Далі кар’єра Ковальова пішла вже пліч о пліч із іншими колоборантами, такими як Сальдо, Булюк чи Семенчєви – його було «призначено» заступником голови фейкового уряду Херсонської області, міністром сільського господарства. Насправді ж він був куратором по грабунку українського зерна, яке у промислових масштабах окупанти вивозили до росії. Також він став важливою ціллю для херсонських партизанів. Після декілька невдалих спроб його було знищено наприкінці серпня.
Як страждальця та героя російський диктатор путін нагородив його «ордєном мужєства».
Під час всієї кар’єри Олексія Ковальова поруч з ним завжди знаходився його старший брат Юрій. Ковальов-старший колишній співробітник СБУ, який працював у відділі контррозвідувального захисту економіки держави, але у 2013 році почав займатися розведенням риби. Після чого попрацював на осетровому заводі імені С. Артющіка, а пізніше очолив Голопристанський завод частикових риб, директором якого він і був на момент початку повномасштабної агресії російського федерації проти України.
В цей бізнес він потрапив, як кажуть наші колеги через покійного нині депутата облради від ОПЗЖ Богдана Артющіка, який до останніх днів життя контролював всю рибну галузь Херсонщини.
Як і молодший брат, Юрій Ковальов був у команді партії «Слуга народу» на Херсонщини. За результатами місцевих виборів він став депутатом Херсонської обласної ради і згодом очолив одну із самих важливих комісій – з питань управління комунальною власністю. Як кажуть у обласній раді, Юрій Ковальов перебував у доволі тісних робочих стосунках із її керівництвом.
З початком війни Юрій Ковальов, як і Олексій, публічно не висловлювався, але, як кажуть самовидці, він активно співпрацював разом з братом з окупаційною владою, воліючи особливо не світитися.
Днями ж з’явилися фотодокази зради депутата Херсонської обласної ради, члена фракції «Слуга народа» Юрія Ковальова. Саме він, разом з матір’ю, отримав замість ліквідованого брата нагороду з рук заступника керівника адміністрації президента росії Сергія Кірієнка та гауляйтера Херсонщини Володимира Сальдо.
Про це розповіли пропагандистські телеграм-канали:
«07 жовтня Володимир Путін посмертно нагородив Орденом Мужності за самовідданість, мужність та відвагу міністра сільського господарства Херсонської області Олексія Ковальова, якого 28 серпня було вбито у власному будинку.
19 жовтня у місті Херсоні нагороду матері загиблого Олексія Ковальова вручив перший заступник керівника Адміністрації Президента РФ Сергій Кирієнко. На церемонії вручення нагороди був присутній ріо губернатора Херсонської області Володимир Сальдо».
Невідомо про засудження дій Юрія Ковальова від його колег по партії, як в Херсонській обласній раді, так і центральному штабі партії у Києві.
Тэги: