День 103. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Навіть спекотного літа місто не буває таким безлюдним. Відчуття: страшенний розпач…

Мы держимся изо всех сил. Чувствуется, что они боятся. Очень боятся. Они могут остановить на улице любого человека заставить повторить несколько раз, что они великие, что они сильные и что мы хотим жить с ними.
Мы опускаем глаза и повторяем, а в голове крутится — как же вы, с@ки, боитесь, если вам, для вашего величия, нужно, чтобы кто-то про это величие повторял. Как же вы сами в себе не уверены.

Судя по публикации пани министерки Верещук, от педагогов, который находятся в оккупации уже отказались. Чётко звучит фраза – тут и там, по эту сторону забора и эту. Т.е. – забор уже поставлен, а мы посланы и оставлены. Кто уехал, тот свой, кто остался – “зрадник”. Вот и ответ, почему мы не получаем два месяца зарплату (за свой честно выполненный труд, кстати) , а это фактически единственная помощь, которую в данных реалиях государство может оказать своим гражданам здесь. И фраза – “Україна буде битися за свої землі”. Але чомусь не за своїх людей… Всё, согласно её посту “просто”.

Сьогодні: “Доброго дня!” Чудове вітання! Якщо б не з вуст “блокпостівця”… Ти диви! Вивчили-заговорили. Ввічливі Знаю, дехто уваги на них майже не звертає, а я не можу, не можу! Не звикну до гуркіту машин, акценту, того, що вони поряд, їх багато, вони просто серед нас. Я вже питала, де терпіння узяти?

Не знаю, як в інших громадах на Херсонщині, але в нашій ОТГ окупанти змушують продавати в продмагах горілку на розлив. Цю опцію сьогодні бачив, коли брав хліб в одному з магазинів. Перед цим, за годину до того, мені знайома розповіла, що вони прийшли до її родичів, які теж мають свій маленький магазинчик в іншому районі міста, і змусили продавати горілку на розлив, якщо не хочуть, щоб наступного ранку там залишилося порожнє місце. Ну і пиво. Змушують продавати свою продукцію

Дети говорят, хоть бы до каникул закончилась война, надо же к бабушке поехать. Скажи что война закончится летом?! А я не знаю, что ответить… никто не знает.

Пакети «На зв’язку», які продає окупант не можливо поповнити. Іх не можливо ідентифікувати. Людям впарили хто за шо. Тепер окупантські сім-карти намагаються продати самим рускім солдатам, бо війна війною, а заробити і обдурити то для різноманітних силовиків рф – святе.

Курс російського рубля в Херсоні бачите? Так-так, він впевнено тримається курсу російського корабля.

Где есть вай фай уже видно издалека. Идешь по Таврику, видишь группу людей с телефонами возле кафе или магазина, значит им дали пароль.