Марина Поліщук
Більшість проблем виникають після евакуації, а не під час самого виїзду – такий висновок можна зробити з результатів нещодавнього опитування жителів Херсонської громади. І саме цей чинник для багатьох стає бар’єром під час ухвалення рішення – їхати чи залишатися під обстрілами.
Під час нещодавнього онлайн-дослідження «Херсон: евакуйовуватися чи ні?», здійсненого на замовлення БО «Фонд громади міста Херсон «Захист», респондентам поставили відкрите запитання (без варіантів відповідей) «З якими проблемами люди стикаються під час евакуації з Херсона?».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Евакуюватися потрібно, але не за вказівкою влади – опитування жителів Херсонської громади
Аналіз відповідей дав змогу виокремити 10 основних проблем, що охоплюють не лише саму евакуацію, а й підготовку до неї, пошук житла, фінансове забезпечення та облаштування на новому місці. Відповідаючи на це запитання, херсонці значно більше уваги приділяють проблемам життя після евакуації, ніж організації самого виїзду.
«Висока вартість оренди житла, складнощі з працевлаштуванням і тимчасовий характер наданого прихистку формують ситуацію, за якої навіть організований виїзд не гарантує людям прийнятних умов життя. У відповідях неодноразово згадується, що через ці обставини частина евакуйованих повертається до Херсона», – зазначають автори дослідження.
Далі – 10 проблемних ситуацій, з якими зіштовхнулися жителі Херсонської громади або їхні рідні під час (після) евакуації, згідно з результатами опитування.
Відсутність доступного житла
Один із найпоширеніших сюжетів. Респонденти зазначають, що їм нікуди переїжджати, немає гарантованого місця для проживання, а оренда житла в інших регіонах надто дорога. Окремо порушено проблему тимчасового характеру запропонованого житла та відсутності довгострокових рішень.
«А де жити? У спортзалі закинутої школи?»
«Як можна евакуюватись у нікуди? Ніяк»
Фінансові труднощі
Йдеться не лише про витрати на дорогу, а передусім про неможливість оплачувати житло, комунальні послуги та повсякденні потреби після переїзду. Особливо гостро проблема постає для людей із невеликими зарплатами й пенсіями. Респонденти також скаржаться на недостатні розміри державних виплат.
«Проблема у грошах. Питання не в евакуації, а в тому, за що потім орендувати житло»
«Моя зарплата не дотягує до 10 тисяч. Тож яка може бути евакуація? Яка може бути оренда житла і на що взагалі жити, якщо усю цю суму віддати на оренду?»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дев’ять орендарів на одну квартиру у Миколаєві, а інтерес до Херсона падає – аналітика
Відсутність довготривалої підтримки після виїзду
Опитані херсонці критикують практику, за якої евакуація фактично завершується доставленням людей до іншого населеного пункту або наданням короткострокового прихистку. Подальший пошук житла, роботи та засобів для існування, за їхніми словами, покладено на самих евакуйованих. Деякі зазначають, що саме через відсутність підтримки люди змушені повертатися до Херсона.
«Відсутність грошей, невизначеність. Якщо евакуація – це вивезти людину просто з міста, то це не є евакуація, це перевезення»
«Спочатку ти отримаєш допомогу (від двох тижнів до трьох місяців), а далі ти фактично опиняєшся на вулиці. І тому багато людей повертаються назад»
Проблеми адаптації
Переїзд пов’язують також з утратою роботи й необхідністю шукати нові джерела доходу, труднощами з оформленням документів, отриманням соціальних послуг і медичної допомоги. Окремі респонденти повідомляють про упереджене ставлення до переселенців в інших регіонах і відчуття непотрібності.
«Житло, початок нового життя, документи, працевлаштування, медицина»
«Ми нікому не потрібні, на нас так косо дивляться, наче ми цього хочемо – виїжджати з рідного міста»
Небезпека обстрілів під час евакуації
Безпекові ризики – окремий помітний сюжет. Респонденти згадують постійні обстріли, атаки дронів, загрозу для транспорту та людей під час пересування містом і виїзду з нього. Частина відповідей обмежується короткими згадками дронів або обстрілів, що свідчить про виразну присутність цієї проблеми у сприйнятті опитаних.
«Безпекова ситуація на землі, у повітрі. Постійний обстріл, літають дрони, ракети, бомби…»
«Дрони, обстріли, небезпека виїзду»
Організаційні й транспортні труднощі
Опитані називають проблемою нестачу транспорту й перевізників, черги на безкоштовну евакуацію, високу вартість приватних перевезень, складність транспортування особистих речей, обмеження щодо багажу. Додатково в окремих відповідях згадують перевірки на блокпостах і побоювання чоловіків щодо взаємодії з ТЦК, які, за словами респондентів, можуть впливати на рішення про виїзд.
«Черга на безкоштовну евакуацію, високі цінники приватних підприємців, нерозуміння, куди їхати і як жити далі»
«З відсутністю габаритних авто для евакуації майна. Багато хто виїхав би в село, в пусті покинуті садиби, однак своє майно можна було б хоча б вивезти»
Недостатня поінформованість
Херсонці також вказують на брак зрозумілої інформації про маршрути, перевізників, місця розселення, умови проживання та доступну допомогу. Згадують також проблеми зі зв’язком і недоступність гарячих ліній. Через це люди не можуть заздалегідь оцінити можливості переїзду та спланувати подальші дії.
«Відсутність зв’язку, інтернету, вказані гарячі лінії недоступні»
«Недостатньо детальної інформації щодо перевізників, прихистку на довгий час з умовами, грошової допомоги та подальшої допомоги в адаптації»
Труднощі евакуації літніх людей, родин із дітьми, тваринами
У відповідях описують проблеми транспортування маломобільних людей, відсутність пристосованого транспорту, труднощі з посадкою в потяги, а також складнощі пошуку житла для родин із дітьми й домашніми тваринами. Орендодавці, за словами респондентів, нерідко відмовляються приймати таких мешканців. Для частини родин ці обставини стають безпосередньою перешкодою виїзду.
«Дуже складно під час евакуації знайти перевізників, які б погодилися перевозити тварин та маломобільних людей»
«Дуже дорога оренда житла, не беруть на квартиру з дітьми та тваринами»
«Не зможу вивезти дитину з інвалідністю»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Вам тут що – медом помазано?»: житлові проблеми ВПО з Херсонщини й дедалі недоступніша оренда
Страх невідомості та небажання залишати домівку
Респонденти говорять про тривогу щодо майбутнього, страх залишитися без засобів до існування, небажання покидати власне житло та побоювання за збереження залишеного майна. Відсутність зрозумілих перспектив після переїзду посилює ці переживання. Таким чином, рішення про евакуацію пов’язане не лише з безпекою, а й із ризиком втрати звичного способу життя.
«Звісно небезпека, але більше людей турбує невизначеність з подальшими діями, оскільки більшість людей їдуть у невідомість»
«Страх, що не вистачить грошей на життя в новому місці, страх, що залишене житло пограбують»
Недовіра до організаторів евакуації та критика влади
Частина опитаних херсонців висловила незадоволення діями військових адміністрацій та недостатньою, на їхню думку, відповідальністю органів влади за долю евакуйованих. Згадують покладання значної частини евакуаційної роботи на волонтерів, недостатню координацію допомоги та розрив між публічними повідомленнями влади й реальними потребами людей. Ці відповіді відображають критичні оцінки респондентів, а не незалежно встановлені факти порушень.
«Влада поклала здебільшого проблеми з евакуацією на волонтерів, а в них можливості дуже обмежені, довго вони не можуть допомагати»
«Тільки гарна картинка для медіа, потім самостійно люди вирішують свої проблеми»
Отже, основний бар’єр евакуації у відповідях респондентів пов’язаний не стільки з можливістю фізично виїхати з Херсона, скільки з відсутністю доступних і передбачуваних умов життя після виїзду.
Онлайн-опитування проведено з 15 вересня по 8 жовтня 2026 року. Усього опитано 400 жителів Херсонської громади, які сьогодні проживають у громаді та які виїхали до інших регіонів або за кордон. Вибірка сформована на основі демографічних показників станом на 1 січня 2022 року. За таких показників похибка дослідження не перевищує 5%.
Ілюстративне фото: поліція Херсонської області
Дарина Лапіна
