Марина Поліщук
У будинкових чатах сьогодні обговорюють усе: від наслідків обстрілів і відключень світла до безпритульних собак та витрат на генератори. Іноді суперечки між сусідами доходять до погроз поскаржитися на мову спілкування. Чи зобов’язані всі писати українською, за що можуть покарати голову ОСББ та як мовні конфлікти використовує російська пропаганда? «Гривна» зібрала історії херсонців і результати свіжого соціологічного дослідження.
В умовах обстрілів, відключень світла та масового виїзду людей із червоної зони будинкові й сільські чати нерідко залишаються основним способом інформування мешканців.
Навіть якщо людина давно не проживає у своєму будинку, бо стала переселенцем або виїхала за кордон, вона продовжує підтримувати зв’язок із сусідами, головою ОСББ чи квартальною. Саме через чати люди дізнаються про наслідки обстрілів, стан своїх осель, наявність світла та питання оплати комунальних послуг.
А ще сусідські чати – традиційний майданчик для з’ясування стосунків. На тлі постійного стресу, у якому українці живуть через війну, приводом для сварки може стати будь-що. Навіть мова.
Від сварок про безпритульних собак до погроз про скаргу в СБУ
Наприклад, у Херсоні голови ОСББ будинків, обладнаних електроплитами, отримують від міської військової адміністрації генератори, газові балончики для маленьких плиток та вогнегасники. Але генератор потребує пального, яке доведеться купувати за кошти співвласників. І тут починаються дискусії про витрати. Мова таких дискусій інколи не російська, не українська, а нецензурна.
А буває, мовне питання несподівано перетворюється на аргумент у зовсім іншому конфлікті.
«У нашому чаті якось виник скандал через те, що хтось з сусідів прикормив собачок і влаштував їм справжню будку прямо поруч із входом у під’їзд. Сусіди скаржилися на сморід і казали, що песики ведуть себе неадекватно, гарчать на людей. І от тут почалося… Голові ОСББ, яка підняла це питання, почали згадувати все, що можна й не можна, зокрема, що вона не хоче допомагати кинутим тваринам. Вона спершу відповідала – то російською, то українською, то суржиком. А потім хтось із сусідів кинув «аргумент», що наша голова має спілкуватися з нами виключно українською, а інакше на неї напишуть скаргу в СБУ», – розповідає Наталя.
Звичайно, СБУ – не той орган, до якого звертаються зі скаргами на порушення мовного законодавства. А ось до Уповноваженої із захисту державної мови звернутися справді можна.
Голові ОСББ оголосили попередження за російську мову
На початку вересня 2026 року розголосу набула історія з Черкащини. Голова ОСББ спілкувався російською зі співвласниками будинку в робочому Viber-чаті, вважаючи це своєю приватною справою. Однак під час перевірки встановили, що чат є основним каналом службової комунікації між керівником ОСББ та мешканцями. Отже, інформацію, яку голова надає співвласникам у межах виконання своїх обов’язків, він має подавати державною мовою.
За порушення статті 30 мовного закону голові ОСББ оголосили попередження та зобов’язали усунути порушення протягом 30 днів. Штрафу не було.
Представниця мовної омбудсменки Єлизавета Сачура наголосила, що співвласники мають право отримувати інформацію державною мовою та звертатися зі скаргами в разі порушень.
Але чи означає це, що тепер кожен мешканець зобов’язаний писати в чаті виключно українською?
Ні. Закон розрізняє офіційну комунікацію та приватне спілкування. Це пояснювала й мовна омбудсменка Олена Івановська, коментуючи інший резонансний випадок – повідомлення про можливі штрафи за російську мову в шкільних чатах.
«Неможливо встановлювати наявність чи відсутність адміністративного правопорушення «на око». Закон вимагає оцінювати обставини кожного конкретного випадку. Якщо комунікація є частиною освітнього процесу, на неї поширюються вимоги щодо застосування державної мови. Якщо це приватне спілкування – мовний Закон на нього не поширюється», – зазначила Уповноважена.
Тож право вимагати українську мову в офіційному спілкуванні – цілком законне. Але використовувати мовне питання як спосіб помститися сусіду через особисту неприязнь – зовсім інша історія.
Якою мовою українці спілкуються в будинкових чатах
А що відбувається в самих чатах? 14 жовтня аналітичний портал «Слово і діло» оприлюднив результати соціологічного опитування, присвяченого, зокрема, мові спілкування в сусідських спільнотах.
Серед опитаних, які перебувають у будинкових, під’їзних чи вуличних чатах, 65% зазначили, що там спілкуються виключно або переважно українською мовою. Ще 28% повідомили про змішане спілкування, а 7% – про переважно або виключно російськомовне.
На півдні України, якщо рахувати всіх опитаних у регіоні, 28% зазначили переважання української мови в сусідських чатах, 26% – змішане спілкування, 11% – російської. Решта не перебувають у таких чатах або не визначилися з відповіддю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Говоріть зі мною українською: де на півдні найбільше скарг щодо порушення мовного закону
Цікаве й ставлення до мовних правил. 42% опитаних підтримують виключно українську мову для всіх оголошень та обговорень у чатах. Ще 21% вважають, що українською обов’язково мають бути лише офіційні повідомлення ОСББ чи адміністрації, а сусіди між собою можуть спілкуватися як їм зручно. Проти будь-яких мовних обмежень у сусідських чатах висловився 21%, ще 16% не визначилися.
Отже, 63% респондентів підтримують використання української мови в сусідських чатах – для всього спілкування або принаймні для офіційних оголошень. Водночас погляди на межі мовного регулювання різняться.
Що кажуть херсонці
«Гривна» запитала херсонців, яка мовна ситуація в чатах їхніх будинків та вулиць і чи виникають через це конфлікти.
«У мене лише сільська група у вайбері. Там – лише українська, ніхто й не пікне російською», – поділилася Наталя. Вона проживала в селі, яке зараз перебуває в червоній зоні та звідки виїхали майже всі жителі.
Для когось важливіша навіть не мова повідомлень, а їхня грамотність.
«У мене інколи кров з очей тече, коли читаю повідомлення деяких сусідів. Наче це люди, які взагалі ніколи не вчилися в школі. Купа помилок. Тому тут для мене важливо, що наші громадяни що українську, що російську здатні спаплюжити через свою тотальну безграмотність», – каже Олена.
А Сергій нагадує, наскільки болісною для херсонців може бути сама спроба оцінювати людей за мовою, якою вони спілкуються:
«Не люблю всі ці розмови на тему мови. Ми всі добре пам’ятаємо, як херсонцям закидали, що через те, що вони говорять російською, то вони кликали росіян на нашу землю. Але навесні 2022 року херсонці показали всьому світові їх ставлення до окупантів. Категорично проти ярликів».
А от херсонка Альона, яка нині проживає в одному з міст Одеської області, каже, що в їхньому будинковому чаті ніколи не було сварок щодо мови:
«У нас є група будинку, я її обожнюю! Іноді й сваряться, іноді прикольні повідомлення. Але за мову ніколи не сварилися за три роки, що я в цьому чаті. Пишуть у ньому й українською, і російською. Співвідношення приблизно 40 на 60. Тобто людей, які пишуть українською, – чимало. Голова ОСББ зазвичай пише російською, іноді буває українською. Мені особисто хотілось би взагалі не бачити й не чути ніде російську, але я спокійно реагую. Головне, щоб люди були адекватні».
Як мовні конфлікти використовує російська пропаганда
Російська пропаганда роками намагається представити захист української мови як нібито переслідування російськомовних громадян. Тому окремі конфлікти, особливо пов’язані зі штрафами чи скаргами, легко перетворюються на привід для маніпуляцій.
Історія на Черкащині – показовий приклад того, як можна спотворити зміст події. Насправді йшлося про попередження керівнику ОСББ за службове спілкування російською. Але якщо прибрати ці подробиці, можна створити зовсім інше враження: начебто українців карають за будь-яке російськомовне повідомлення в месенджері.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жодних «Івушок» чи «Гвоздичок»: назви дитсадків мають бути українською
Саме на таку підміну звертає увагу херсонка Анна:
«Пам’ятаю ту історію в Черкасах і як її використала руснява пропаганда. Вони ж захлиналися слиною і розповідали, що тепер за українцями слідкують навіть у чатах та змушують писати лише українською, а інакше – штрафи й покарання. Треба розуміти, що такі випадки завжди підхоплюють російські боти та починають нести дезінформацію».
Звичайно, сам факт порушення мовного законодавства не потрібно замовчувати. Українська – державна мова, і право громадян отримувати нею офіційну інформацію має бути захищене. Але важливо відрізняти реальне порушення від перебільшень, якими намагаються посварити українців між собою. Тим паче, що наведене опитування свідчить: українська вже переважає в сусідських чатах серед їхніх учасників, а більшість респондентів підтримує її використання принаймні для офіційних повідомлень.
Людяність важливіша за сусідські сварки
Для херсонців, які пережили окупацію, обстріли, втрату домівок і вимушений виїзд, будинкові та сільські чати часто означають набагато більше, ніж просто переписку в телефоні. Це можливість дізнатися, чи вцілів будинок. Чи є світло. Чи живі сусіди.
«Мені головне – прочитати в чаті, що з моїм будинком все добре, що сусіди, які залишилися ще вдома, – живі, а все інше – сварки, то така дурість. Зараз такий час, що люди гризуться з приводу й без», – розмірковує Раїса.
І мабуть, саме в цих словах найважливіший висновок. Українська мова – наша державна мова, частина ідентичності та одна з основ незалежності. І те, що дедалі більше людей обирають її для повсякденного спілкування, безумовно позитивна тенденція.
Але водночас не варто забувати про людяність і взаємоповагу. Особливо зараз, коли війна й без того випробовує нашу здатність залишатися єдиними. Бо сусідський чат має допомагати людям залишатися на зв’язку, а не ставати ще одним полем битви. І точно не варто давати російській пропаганді можливість використовувати наші суперечки проти нас самих.
Ілюстративне фото: shutterstock.com
