Тимчасово окуповане лівобережжя Херсонської області знову перетворене на декорацію для вистави під назвою “російський волевиявний процес”. У той час як окупаційні медіа тиражують постановочні сюжети про “святкову атмосферу”, черги біля “виборчих дільниць” та “понад 50% явки” ще на етапі дострокового голосування, реальність на землі виглядає як суміш силам-репортажу та військово-поліцейського терору.

Будь-які “вибори” на ТОТ України — це не про вибір народних представників чи демократичну процедуру. Це спецоперація кремля з легітимізації окупації, інформаційно-психологічний тиск на місцеве населення та інструмент для формування мобілізаційних списків.

Механіка псевдоволевиявлення: мобільні бригади та озброєний патруль

Головна відмінність крізь призму якої варто розглядати російський “виборчий процес” на лівобережжі Херсонщини — це відсутність будь-якого базового поняття про таємницю голосування чи вільне волевиявлення.

Журналістський моніторинг свідчить, що більша частина «голосів» збирається не на стаціонарних дільницях, а під час так званого “побудинкового обходу” або “підвозу скриньок”.

Виглядає це досить дивно для цивілізованої людини. Двоє представників незаконної “виборчої комісії” з пластиковою прозорою скринькою та 2–3 російських військових із зброєю та в балаклавах заходять у двір або під’їзд багатоквартирного будинку. 

Військові блокують вихід або супроводжують членів комісії безпосередньо до дверей квартири. В умовах прямого психологічного тиску та погроз “перевіркою документів” від людини вимагають поставити позначку в бюлетені. Про якусь кабінку для таємного голосування чи відсутність сторонніх очевидців мова не йде взагалі.

За даними Центру Національного Спротиву та СБУ, подібна практика масового примусу застосовується спеціально для того, щоб мінімізувати вплив тактики “бойкоту”, яку масово використовують місцеві мешканці.

Анатомія фейків: що стверджує пропаганда і що відбувається насправді

Кремлівський медіа-апарат на ТОТ Херсонщини працює за заздалегідь відпрацьованою методичкою на минулих псевдовиборах. 

Представники окупаційної “виборчої комісії Херсонської області” вже в перші дні дострокового голосування звітують про явку під 50–60%. Супутникові телеканали загарбників демонструють сюжети про “наплив виборців” у Генічеську чи Чаплинці.

Однак, окупаційна влада не має жодних об’єктивних даних про кількість наявного населення на лівобережжі. десятки тисяч людей виїхали, тікаючи від війни та окупації. Проте для розрахунку явки загарбники використовують штучно завищені списки або взагалі формують їх “на ходу”, вписуючи туди всіх, хто потрапив у поле зору мобільних груп.

А задля створення картинки російських державних ЗМІ використовують обмежену кількість “парадних” дільниць. Туди примусово зганяють працівників бюджетної сфери — комунальників, учителів, співробітників окупаційних структур. Також для масовки активно використовують так званих “виборчих туристів” — російських чиновників, будівельників та військових, передягнених у цивільний одяг.

Окрім того, один і той самий громадянин може “проголосувати” кілька разів у різних мобільних пунктах, адже єдиної електронної бази виборців на ТОТ просто не існує.

“За виборами спостерігають незалежні міжнародні спостерігачі”

У Генічеськ та Скадовськ “приїхали міжнародні експерти з Європи, Азії та Латинської Америки”, які підтверджують прозорість та відсутність порушень. Про це повідомляють пропагандистські медіа.

Але аналіз списків цих «спостерігачів», проведений незалежними журналістами-розслідувачами, зокрема проектами “Bellingcat”, показує щоразу одну й ту саму картину:

• Це маргінальні політичні діячі, представники ультраправих чи ультралівих прокремлівських партій із країн ЄС (наприклад, німецької Alternative für Deutschland чи французьких маргінальних угруповань);
• Співробітники російських пропагандистських медіа з іноземними паспортами;
• Особи, які роками перебувають на утриманні російських фондів на кшталт “Россотрудничество”.

Жодна авторитетна міжнародна організація — ні ОБСЄ, ні ООН, ні ПАРЄ — не направляла і не могла направити своїх спостерігачів на окуповані території України.

Хто ці “кандидати”?

Виборчий список кандидатів від різних партій на ТОТ Херсонщини — це яскрава ілюстрація кадрового голоду та специфіки окупаційного режиму. Серед кандидатів до місцевих «органiв влади» та федеральних структур РФ.

Це — колишні дрібні чиновники, маргінальні фігури, люди з кримінальним минулим або банкрути, які вирішили обміняти зраду на посади та майно. Російські чиновники, відряджені з Дагестану, Сибіру, Краснодарського краю або окупованого Криму. Вони не мають жодного стосунку до Херсонщини, не знають проблем регіону і сприймають цю “роботу” виключно як трамплін для кар’єри у Москві чи спосіб освоїти бюджетні кошти на “відбудову”. Також балотуються військовослужбовці та “учасники СВО” — особи, яких Кремль штучно інтегрує в “політичний процес” для створення образів “героїв-захисників”.

Абсолютна більшість цих людей навіть не проводила повноцінної агітаційної кампанії. Вся їхня “програма” зводиться до гасел про “підтримку рішення президента рф” та обіцянок “відбудувати зруйноване” — те, що самі ж російські війська і зруйнували.

Міністерство закордонних справ України регулярно виходить із заявами про засудження виборчого фарсу. Верховна Рада України ухвалила офіційне звернення до парламентів та урядів іноземних держав із закликом не визнавати ані самі “вибори”, ані створені за їхніми результатами “органи власті” чи дипломатичні паспорти осіб, які туди “обрані”.

Евросоюз, США, Велика Британія, Канада, Японія та десятки інших держав уже заявили, що результати голосування на окупованих українських землях ніколи не будуть визнані. Всі особи, причетні до організації цього фарсу — від голів окупаційних ЦВК до рядових членів мобільних комісій — стають фігурантами кримінальних проваджень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Побєда», «Мурзилка» і дільниці імені зрадників: як окупанти перетворили «вибори» на ТОТ Херсонщини на театр радянського минулого

Поліцейський тиск та долі людей під окупацією

Головне, що залишається поза кадрами російських ЗМІ — це ціна, яку сплачують цивільні мешканці за спроби зберегти свою гідність та відмовитися від участі у фарсі.

У Службі безпеки України наголошують: відмова проголосувати на ТОТ автоматично переводить людину в категорію “нелояльних” або “потенційних диверсантів”.

Наслідки відмови від “голосування” для жителя окупованого лівобережжя означає втрату роботи. Працівники бюджетної сфери, комунальних служб чи навіть приватних підприємств, які відмовляються показати паспорт або поставити підпис у списку виборців, негайно звільняються. Будинки тих, хто не відчинив двері “мобільній комісії”, потрапляють до списків для подальших обшуків та рейдів ФСБ.

Для чоловіків участь чи неучасть у “виборах” перетворена на пастку. Під час збору даних для виборчих списків окупанти паралельно актуалізують бази даних для військоматів. Відмова голосувати сприймається як “саботаж”, після чого може слідувати насильницький призов до лав російської армії.

“Вибори” на окупованій Херсонщині — це імітація демократії в умовах відсутності свободи. Кремлю не потрібне реальне волевиявлення. Йому потрібні картинка для внутрішнього російського споживача, галочка в звітах для московських чиновників та черговий крок у спробі знищити українську ідентичність регіону.

Проте жодна намальована явка, жоден постановочний сюжет з пенсіонерами та жоден підставний “міжнародний спостерігач” не здатні змінити головного: Херсонщина — це Україна, а всі причетні до організації цього злочину рано чи пізно постануть перед українським та міжнародним правосуддям.

Головне фото з окупаційних джерел