Ян Ярчук
На окупованій частині Херсонщини завершується триденне голосування на незаконних російських виборах до Держдуми. І якщо вірити цифрам, які оприлюднює створений окупантами виборчком, активність там мало не зразкова: ще до основних днів нібито проголосували понад 47% виборців, після першого дня показник зріс до 58,31%, а після другого – вже до 65,63%.
Перевірити ці цифри незалежно неможливо. Жодних незалежних спостерігачів на цих «виборах» немає. Натомість окупаційні ресурси буквально завалені сюжетами з «дільниць»: люди в російських народних костюмах, хороводи, радянські автомобілі, доміно, лимонад «Дюшес», «Мурзилка», «Катерина ІІ» з булками, пілотки й гімнастерки членів виборчкомів та виставки, присвячені загиблим колаборантам. Важливішим за саме голосування для окупантів стало створення картинки масового, святкового і нібито добровільного «волевиявлення». В
Від 47% до майже 66% за кілька днів
Дострокове голосування на окупованій частині Херсонщини росіяни проводили з 4 до 13 вересня. Після його завершення очільниця створеної окупантами «виборчої комісії» Марина Захарова оголосила явку – 47,2%. Основними днями голосування визначили 18, 19 та 20 вересня. Увечері 18 вересня Захарова повідомила вже про 58,31%. При цьому вона уточнила, що це накопичувальний показник – до нього входять і результати дострокового голосування. Після завершення другого дня, 19 вересня, цифра знову підросла – до 65,63%. Для порівняння: вранці 20 вересня російський ЦВК повідомляв про явку близько 45% загалом по РФ. Таким чином, якщо виходити з оприлюднених окупаційною владою показників, захоплена частина Херсонщини демонструє активність помітно вищу за середню по Росії. Дива та й тільки!
Однак можливості незалежно перевірити ні кількість людей у списках, ні реальну кількість тих, хто проголосував на окупованій території, немає. Особливу увагу на цифри звертають і херсонські експерти.
«Підлі прозорі скриньки – найбільш слабке місце у тому великому пропагандистському шоу, яке влаштували росіяни на тимчасово окупованих територіях», – коментує херсонський політолог Дементій Білий.
Іронізуючи над оголошеною після першого дня цифрою у 58,31%, він запитує, чому окупанти одразу не повідомили про 90%, і додає: якби щодня голосували ще по 58%, то за три дні можна було б отримати й 174%.
Звісно, буквально так російський «виборчком» явку не рахує: показник у 58,31% був накопичувальним і вже включав дострокове голосування.
Але питання про те, наскільки оголошені цифри відповідають реальній кількості людей, які залишилися на окупованому лівобережжі Херсонщини, постає гостро.
Понад 335 тисяч «виборців». Звідки? На початку 2026 року окупаційний «виборчком» заявляв про 340 573 зареєстрованих виборців на захопленій частині Херсонської області. Влітку Марина Захарова називала дещо іншу цифру – понад 335 тисяч. Ці дані викликають питання у аналітиків.
Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов порівняв цифри окупантів із довоєнними українськими даними щодо кількості виборців на лівобережжі. За його оцінкою, російські списки фактично відтворюють довоєнні показники, хоча після окупації та через бойові дії значна частина населення виїхала.
«Якщо порівнювати ці офіційні довоєнні дані України із сучасними фейковими цифрами окупантів, які заявляють про 335–340 тисяч виборців на лівобережжі, стає очевидним масштаб фальсифікацій. Вони “намалювали” довоєнну кількість населення, повністю проігнорувавши той факт, що з лівого берега через окупацію та бойові дії виїхало, за різними оцінками, від 50% до 70% реальних виборців», — вважає Сергій Данилов.
Тобто проблема виникає ще до підрахунку явки: незалежно підтвердити навіть базову цифру скільки виборців фізично перебувають сьогодні на окупованій території – неможливо.
«Побєда», доміно та «Мурзилка»: голосування як шоу
Як уже писала «Гривна», у перший день основного голосування одну з «дільниць» у Генічеську окупанти перетворили на декорації радянського минулого. Там облаштували виставку «Маршрут крізь роки», а саму дільницю стилізували під 1960-ті. Відвідувачам запропонували пограти в доміно, випити «Дюшес» і «Ситро», скуштувати тістечка «за ГОСТом». Для дітей розклали журнали «Мурзилка», настільні ігри та навіть облаштували місце для гри в резиночки. Поруч стояли ретроавтомобілі, зокрема «Побєда», ходили люди в стилізованому одязі. Володимир Сальдо сідав за кермо автомобіля та грав у доміно.
І Генічеськом ця вистава не обмежилася. Спільним залишається одне: виборча дільниця перетворюється на декорацію для пропагандистського сюжету.
Хороводи і «російські народні костюми»
19 вересня окупаційні ресурси розповсюдили новий сюжет цього разу із села Вільне Нижньосірогозької громади. На «виборчу дільницю» людей привели у так званих російських народних костюмах. Вони водили хоровод під пісню «Матушка-земля». Окупаційна адміністрація навіть не приховувала, що це була спеціально підготовлена тематична програма. Акцію приурочили до оголошеного в Росії «Року єдності народів». У повідомленнях пропагандистських ресурсів пояснювали, що костюми мають демонструвати «повагу до традицій» і створювати на дільниці «святкову атмосферу». Тобто замість звичайної процедури голосування перед камерою знову з’являється готова картинка: костюми, пісня, хоровод і «народне свято».
«Катерина ІІ» роздає булки
На іншій дільниці автори передвиборчого шоу пішли ще далі в минуле. Там вирішили відтворити вже не СРСР, а епоху Катерини ІІ. Жінку вдягнули у стилізовану пишну сукню та перуку, поруч поставили чоловіків у костюмах, які мали зображати персонажів тієї епохи. У таких декораціях відвідувачам пропонували випічку та пригощали тих, хто прийшов на дільницю.
Картинка важливіша за бюлетень?
За три дні основного голосування кількість матеріалів, які продукують окупаційні адміністрації, «виборчкоми», російські державні та підконтрольні медіа, вражає. Одні сюжети демонструють людей біля прозорих урн. Інші – «спостерігачів». Ще інші – голосування вдома, святкові столи, концерти, костюми, виставки, історичні реконструкції та нібито активних виборців. У результаті створюється не просто інформаційний супровід голосування, а безперервний потік картинок, покликаних показати масовість і нормальність того, що відбувається на окупованій території. На цьому тлі особливого значення набувають цифри «явки». Саме вони мають перетворити картинки з дільниць на статистичне підтвердження нібито масової участі населення. Але ні кількість людей у російських списках на окупованій території, ні оголошені показники явки неможливо незалежно перевірити.
Україна: результати юридично нікчемні
Міністерство закордонних справ України 18 вересня назвало проведення Росією «виборів» на тимчасово окупованих територіях фарсом держави-окупанта, який не має нічого спільного з демократичними виборами. У МЗС наголосили: голосування на окупованій території України не створює жодних правових підстав для поширення російської юрисдикції. Україна не визнає ані проведення цих «виборів», ані їхніх результатів та закликає інші держави й міжнародні організації дотримуватися такої самої позиції.
Особливо важлива ще одна частина заяви МЗС: участь депутатів, яких Росія оголосить «обраними» на окупованих територіях України, «додатково позбавляє легітимності весь склад Державної думи Російської Федерації».
Тож за межами пропагандистських сюжетів із хороводами, «Побєдами», Катериною ІІ та святковими булками залишається головне: Росія проводить голосування на захопленій території іншої держави. І скільки б відсотків «явки» зрештою не з’явилося у протоколах окупаційних «виборчкомів», Україна результатів цього голосування не визнає.
Фото з окупаційних джерел
