Марина Поліщук
7 вересня прем’єр-міністр України Сергій Корецький оголосив про те, що 380 тисяч родин у прифронтових громадах отримають одноразово по 19 400 гривень на проходження опалювального сезону. Чому ця грошова допомога не вирішує проблем більшості людей, які залишаються у прифронтових громадах?
Що пропонує уряд
7 вересня голова уряду заявив, допомога охопить понад 380 тисяч родин у прифронтових громадах, кожна з яких зможе отримати одноразово 19 400 гривень. Загальний обсяг залучених коштів – 7,4 млрд гривень. Причому це не просто кошти держбюджету: їх надають міжнародні гуманітарні організації, зокрема UNICEF та Український Червоний Хрест.
Це підтримка для українців, які найбільше її потребують: люди з інвалідністю, одинокі пенсіонери, ВПО, отримувачі житлових субсидій, багатодітні та прийомні сім’ї, одинокі матері, родини з дітьми з інвалідністю, дитячі будинки сімейного типу та патронатні родини.
Заяву можна подати до 30 жовтня через Пенсійний фонд, ЦНАП або місцеву владу. Виплату можна буде отримати на банківський рахунок або через «Укрпошту».
Отже, уряд знову обирає грошову виплату як один із головних інструментів зимової підтримки, залучивши для неї кошти міжнародних партнерів.
19 400 гривень у Херсоні не вирішують головної проблеми
Після російського авіаудару 26 серпня Херсонська ТЕЦ зазнала критичних пошкоджень. Начальник ХОВА Олександр Прокудін уже публічно попередив, що розраховувати на роботу ТЕЦ та інших об’єктів критичної інфраструктури у звичному режимі цієї зими неможливо.
А начальник ХМВА Ярослав Шанько говорить і про конкретні райони Херсонської громади, де тепла та світла не буде Через критичні пошкодження газових та електромереж, котелень і трубопроводів. Це мікрорайон Корабел, селище Кіндійка та прибережні території.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як влада пропонує херсонцям обігріватися після припинення роботи ТЕЦ
І тут 19 400 гривень набувають зовсім іншого значення. По-перше, чи будуть враховані жителі червоних зон, де оголошена обов’язкова евакуація? Чи зможуть вони хоча б теоретично претендувати на допомогу? Чи влада про них забуде?
По-друге, виникає питання: що саме мають купити за ці кошти херсонці, якщо в їхньому будинку фізично немає тепла?
Умовний пенсіонер у приватному будинку може придбати дрова, буржуйку, пальне. А що робити самотній 75-річній жінці на восьмому поверсі багатоповерхівки, яка опалювалася від ТЕЦ? А ще чимало будинків обладнанні лише еклектроплитами, а з електрикою – теж проблеми.
Купити електрообігрівач? Можна. Але чи витримає електромережа масове використання обігрівачів і чи буде стабільна електроенергія під час атак на енергетичну інфраструктуру?
Купити генератор? Для квартири це не рішення через небезпеку чадного газу, шум, пальне й необхідність обслуговування.
Буржуйку? У звичайній квартирі без відповідного димоходу це також небезпечно.
Тобто гроші в людини можуть бути, а безпечного способу перетворити їх на тепло – ні.
Зимова підтримка – не нова ідея
Аналогічну суму держава разом із міжнародними партнерами використовувала вже минулої зими. У серпні 2025 року Мінсоцполітики повідомляло про понад 3 млрд гривень допомоги прифронтовим домогосподарствам, які опалюють житло твердим паливом. Вони також мали отримати по 19 400 гривень. Але є принципова різниця.
Тоді логіка була зрозуміла: за гроші можна було придбати дрова чи інше паливо для приватного будинку й опалювати його.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зимова підтримка: понад 5 тисяч родин із дітьми на Херсонщині отримали готівкову грошову допомогу
Нині Корецький говорить уже значно ширше – про вразливі родини у прифронтових громадах і «проходження опалювального сезону». Для Херсона це принципово, бо тут проблема не лише в тому, чим оплатити тепло, а в тому, чи буде технічна можливість це тепло отримати.
І тут напряму проглядається принцип простих рішень – дати гроші. За такими рішеннями насправді не так вже багато турботи й реального розв’язання проблем. Адже життєвих ситуацій безліч – маломобільні, люди з кнопковими телефонами, ті, хто фізично не може дійти до установ за оформленням через небезпеку…
До речі, це не вперше, коли уряд напередодні опалювального сезону роздає гроші. За останні два роки таких програм було вже кілька. У 2024-2025 роках діяла «Зимова єПідтримка» або знаменита «тисяча Зеленського». Понад 13 млн українців подали заявки, майже 12 млн на той момент отримали гроші. Цікава деталь: 56% коштів люди витрачали на комунальні послуги.
Узимку 2025/2026 держава повторила виплату по 1 000 гривень. Цього разу заявки подали вже 18 млн українців. Паралельно була окрема «Зимова підтримка» в розмірі 6 500 гривень найбільш вразливим категоріям: дітям-ВПО, ВПО з інвалідністю, самотнім пенсіонерам, дітям-сиротам тощо. Програма мала охопити понад 660 тисяч людей. На початок 2026 року 6 500 грн отримали понад 370 тисяч людей, а в березні уряду навіть довелося окремим рішенням забезпечувати виплати тим, хто набув право на допомогу у 2025-му, але не отримав її до завершення бюджетного року.
Тепер маємо 19 400 гривень для 380 тисяч прифронтових родин. Тобто тенденція справді є: одноразова грошова виплата перетворилася на один із найбільш помітних інструментів державної соціальної політики під час війни. Людям ці гроші справді потрібні, але постає питання: чи не підміняє держава системні рішення грошовими виплатами там, де самими грошима проблему вирішити неможливо?
Як отримати гроші тим, хто потребує їх найбільше?
Є й інше питання, яке особливо гостро звучить для червоних зон: чи всі люди прифронтових громад фізично зможуть оформити грошову допомогу та використати її? Терміни подачі заявок вказані чіткі: заяву можна подати до 30 жовтня через Пенсійний фонд, ЦНАП або місцеву владу.
Днями колишній голова Станіславської громади Іван Самойленко розповів історію евакуації жінки із села Станіслав. Вона до останнього жила у своєму будинку на одній із найбільш небезпечних прибережних зон. За його словами, жінка понад місяць не їла хліба. Харчувалася сухою гречкою та вермішеллю, запиваючи їх дощовою водою. Вікна й двері будинку були вибиті. Жінка настільки ослабла, що волонтеру довелося на руках виносити її з кімнати до мопеда, на якому її вивозили з небезпечної території.
«Вона лежала, очікуючи смерть», – описав він побачене. Перше, що жінка попросила після евакуації, – води. Згодом її доправили до родичів у Чорнобаївку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суд ухвалив рішення щодо єдиної багатодітної родини в Станіславі: чому дітей досі не вивезли з червоної зони
Ця історія ставить питання про зимову допомогу зовсім в іншій площині. Як людина в такому стані має дізнатися про програму, подати заявку до Пенсійного фонду, ЦНАПу чи місцевої влади, отримати гроші, а потім ще й придбати за них усе необхідне для проходження зими?
І це не абстрактна проблема. У Станіславі офіційно дуже давно фіксували відсутність електропостачання, мобільного зв’язку, інтернету, медичного обслуговування та магазинів. Населений пункт розташований у зоні активних бойових дій. Та навіть в обласному центрі є мікрорайони, де ситуація аналогічна: мікрорайон Корабел, прибережні вулиці Дніпровського району…
Тобто навіть якщо 19 400 гривень будуть нараховані, залишається актуальним питання: де і як ними скористатися? Якщо поряд немає магазину, якщо доставлення через постійні атаки ускладнене, якщо людина маломобільна чи фізично виснажена – сама наявність грошей на банківському рахунку ще не означає, що вона отримала реальну допомогу.
І саме тут проявляється слабкість універсальних «простих рішень». Для відносно безпечної громади грошова виплата може бути ефективною: людина сама визначить, чи потрібні їй дрова, обігрівач, теплий одяг або оплата комунальних послуг. Але чим ближче до ворога, тим менше працює ця логіка.
У Херсоні людина може отримати 19 400 гривень, але залишитися у квартирі без централізованого тепла й зі світлом, яке залежить від стану пошкодженої обстрілами енергосистеми. У Станіславі навіть подати заявку та отримати гроші неможливо.
Тому для найбільш небезпечних територій підтримка, вочевидь, не може закінчуватися переказом коштів. Потрібні адресне доставлення палива та необхідних речей, соціальний супровід самотніх і маломобільних людей, допомога з оформленням виплат, а в критичних випадках – організована евакуація з розумінням того, куди саме людина поїде та як житиме далі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як пережити холод удома – корисні поради з досвіду жителів Херсона та інших міст
Херсонська ОВА повідомляє, що евакуація з прифронтових громад є безоплатною, людям пропонують тимчасове розміщення та допомогу з оформленням виплат. Але сама наявність такого механізму не означає, що кожна самотня, літня чи виснажена людина здатна ним скористатися без сторонньої допомоги.
Історія жінки зі Станіславської громади це демонструє: іноді людині потрібні не гроші на банківському рахунку. Потрібна інша людина, яка фізично до неї доїде, принесе воду, винесе на руках і допоможе вижити.
Ілюстративне фото: NBU/Flickr
Ян Ярчук
