Храбан Діана
Ранок розпочався з вибуху поруч. Я не прокинулася, а від переляку впала з ліжка. Потім ще один вибух, і ще.
Дзвінок: нас поранило. У слухавці чутно дзижчання дрона, і знову атака. Вийти з дому неможливо, бо гул і вибухи майже не вщухають.
Коли поруч трохи втихло, наважилася йти на роботу. Дорогою довелося ховатися в укриття, бо знову летів дрон. А всередині свіжа кров.
Знову вибух. Ми з сусідкою вибігаємо і біжимо до дерев, а далі хоч трохи ближче до цивілізації. Телеграм-канали беззупину сповіщають про dрони над нами.
Повертаючись додому, бачу, що знову атакували маршрутку. На дорозі лежить бите скло. Далі йду знову перебіжками. Але й удома немає спокою: довкола постійно лунають вибухи, стрілянина та це дзижчання.
Я вже забула, коли востаннє просто виходила на подвір’я, щоб посидіти й відпочити. А вдома намагаюся триматися якнайдалі від вікон.
***
Немає слів…
Приліт КАБа вночі у гуртожитки Херсонського державного університету… Жодного вцілілого вікна… Ударна хвиля настільки потужна, що у середині приміщень нічого не залишилось – лише голі, зруйновані стіни.
Варвари, звичайно, напишуть і розкажуть у новинах, що знищено військовий обʼєкт. Але це були студентські гуртожитки, де колись вирувало життя… Поки на нашу землю не прийшли росіяни.
Світ має це бачити!
***
Ніч була бурхливою, страшною, вже лежала і планувала втечу з Шоушенку, закреслено – з Херсона. Але ранок настав, сонечко світить. Хлопці з МВГ на всіх 4-х вулицях навкруги нас звично відстрілюють дрони, досить успішно, бо часто вибухають після стрілкотні. До кожної з цих вулиць відстань від дому десь метрів 50-100 максимум, так що ми тут у центрі подій і в курсах новин. І ти вже перестаєш переживати за себе, а найбільше боїшся за тих мужніх, що зустрічають дрони і єдиний їх захист гілки дерев, під якими вони ховаються і які вже скоро оголяться.
***
Новини ТОТ. У середньому на окупованій частині Херсонщини бензин коштує 180 – 189 дерев’яних, а дизель – 149 дерев’яних. Але в окремих населених пунктах ціна сягає 250 дерев’яних і вище за літр.
***
З цікавістю спостерігаю де-які зміни в законодавстві (при чому акуратні, на підзаконному рівні). А також інтерв’ю долучених політиків щодо жіночої мобілізації. Рєзніков як вішенка на торті.
Думаю я, що вбачається або максимально серйозно розглядається тема воєнного стану. З передачею влади адміністраціям на місцях, воєнною економікою та рештою опцій.
Пишу я це під замок, і посилатися на норми права тощо не планую: це відкрита інформація.
Але хочу, швидше,написати собі: чи справдиться.
Дарина Лапіна
