Дарина Лапіна
Стати рятувальником Микита Слєпцов мріяв з дитинства. Початок повномасштабного вторгнення рф припав на його навчання в освітньому закладі ДСНС – він ще був курсантом. Вже опанувавши професію, першим його виїздом стало прибуття на місце ворожої атаки – удару по багатоповерховому житловому будинку.
Історію рятувальника публікує ГУ ДСНС в Одеській області.
Микита Слєпцов – оператор безпілотних літальних апаратів у лавах ДСНС. Його залучають на масштабні надзвичайні події, зокрема спричинені російськими атаками.
Родом Микита з Краматорська Донецької області. Після закінчення університету він розпочав службу в Одесі, а його батьки залишилися у рідному місті.
На момент початку повномасштабного вторгнення Микита був ще курсантом:
«Для всіх нас це була шокуюча новина. Ми розуміли, що життя вже ніколи не буде таким, як раніше. Тоді ще ніхто не знав, що чекає попереду і наскільки зміниться робота рятувальників».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Влаштовували фільтрації, погрожували розстрілом»: історія рятувальника з Херсонщини, який пережив окупацію
Проте, шлях до Служби порятунку для Микити розпочався задовго до війни. Ще у шкільні роки професією рятувальника його зацікавив друг, який як раз проходив навчання. Тож Микита також вирішив вступати до навчального закладу ДСНС.
Окрім роботи, Микита Слєпцов вже 13 років займається спортивним орієнтуванням. Він – багаторазовий чемпіон України та призер міжнародних змагань. Одним із його найвагоміших досягнень стало третє місце у своїй категорії на міжнародному чемпіонаті, який проходив в Орлицьких горах на кордоні Чехії та Польщі. Загалом у змаганнях взяли участь 223 команди.
«Спортивне орієнтування — це командний вид спорту, де за допомогою карти та компаса потрібно знайти якомога більше контрольних пунктів. Чемпіонат тривав 24 години. За цей час ми подолали понад 100 кілометрів складної дистанції з набором висоти близько трьох тисяч метрів. Було дуже спекотно, а гірський рельєф лише додавав труднощів. Але саме такі випробування загартовують характер», – говорить Микита.
Саме ця витривалість сьогодні допомагає йому під час виконання службових завдань.
Перший виїзд із використанням безпілотних систем Микита пам’ятає до найменших деталей. Це був ворожий удар по багатоповерховому житловому будинку.
«Коли прибув на місце, спочатку навіть розгубився. Понівечені квартири, евакуація людей, сльози та розпач в очах мешканців… Але швидко зібрався з думками, адже розумів, що потрібно працювати. Моє завдання — показати рятувальникам масштаб руйнувань зверху, те, чого вони не можуть побачити з землі», – згадує рятувальник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшла тіло вбитої дитини й заплакала: історія поліцейської собаки Тари, яка шукала людей у руїнах розбитого будинку в Одесі
Не менш складним стало залучення до ліквідації масштабної пожежі на об’єкті критичної інфраструктури. За словами рятувальника, робота тривала понад 12 годин:
«До цього я бачив подібні пожежі лише в підручниках і вивчав їх під час навчання в університеті. У реальному житті все виглядало набагато страшніше. Повторні повітряні тривоги лише ускладнювали ситуацію. Я постійно переживав і за себе, і за рятувальників, які працювали безпосередньо в осередку пожежі. Полегшення відчув лише тоді, коли почув, що пожежу ліквідовано».
Після важких чергувань очистити думки, відволіктися та повернути внутрішню рівновагу, за словами Микити, йому допомагає біг. Не меншою підтримкою для нього є колектив:
«Мені дуже пощастило з людьми, поруч із якими працюю. Тут завжди допоможуть, підтримають і підкажуть. Це справді моя друга сім’я».
Після Перемоги Микита планує здійснити давню мрію – побачити всі мальовничі куточки України.
Фото: ДСНС Одещини.
Станіслав Іванов
