Дарина Лапіна
Поїздки по сільській Україні показують, на якій благословенній землі ми живемо. Навіть в степу, де начебто бракує води, все буяє, всі подвір’я ховаються в тіні фруктових дерев і винограду, майже немає необроблених полів навіть зараз. А де земля начебто гуляє – трави по пояс і квітнуть маки. Але це подекуди, скрізь пшениця. Я трохи не розбираюся, як на Одещині поливають без Північно-Кримського каналу, мабуть недарма села ховаються в балках біля якихось річечок. В Таврії цього нема – там плаский степ і канали, або буде пустеля. Власне, вже є на ТОТ. А на Одещині якось справляються без Краснознаменського каналу. Німці з Ельзасу знали, куди їхати. Кажуть, за них все було в фруктових деревах.
***
З Купайлом Вас, добрі люди!
З днем літнього сонцестояння!
Ходіть здорові та будьте дужі!
Це одне з моїх найулюбленіших днів у календарному році. Можливість наповнитися по вінця сонцем, його ярістю, назбирати в полі трав, затопити серце і душу небесною благодаттю.
Купайло – це празник любові. Шлюб Неба (Отця) із Землею (Матір’ю), повінчання Вогню і Води, чоловіка з дружиною, двох протилежностей, двох частин одного цілого.
***
А можна було Білих орлів передарувати Трампу. Було б і чоловіку приємно, і хай би спробував Навроцький у Дональда то відібрати.
І полякам добре, і нам непогано, і Трамп щасливий. Багатоходовочка.
Радійде, що не мене обрали президентом).
***
Наша Білозерка!
Наша Біла Зірка)
Кляті вороги регулярно її знищують і просто зтирають…
Але Люди живуть і працюють, збирають врожай і привозять його до нас…
І до речі, ціни на їхню продукцію найнижчі на ринку…
Мені здається, що не вистачить навіть тисяч слів подяки і шани, щоб сказати цім мужнім працьовитим Людям.
Я навмисно написала з великої літери, бо вони для мене дійсно такі… Люди!
***
Гауляйтер Криму Асьонов оголосив про повне припинення продажу пального на АЗС півострова.
Дебензинізація йде за планом.
***
Над операційним блоком Білозерської лікарні немає даху. Його замінює звичайний брезент, а медичні автівки з червоними хрестами стали прямими мішенями для ворожих дронів.
Попри щоденні обстріли та тваринний страх, хірургиня Наталія Гринчук очолила заклад. Жінка разом із колективом продовжує рятувати життя під звуки вибухів.
Храбан Діана
