Марина Поліщук
У соцмережах часто можна побачити подібні фото, які поширюють шахраї з певною метою. Чому це шахрайство та для чого користувачів просять про репости – розповідаємо.
«Скільки людей хоче, щоб я повернувся живим?», «Я була поранена. Скільки людей мене благословить?»…
Подібні дописи в соцмережах під світлинами нібито з пораненими українськими захисниками чи тими, хто повернувся з полону, мають на меті викликати в користувачів емоції, щоб змусити поширити. І от у соцмережах люди бездумно поширюють тисячі таких дописів, сюжети яких насправді є фейковими – вигаданими з метою шахрайства.
Про цей спосіб шахрайства «Гривна» згадувала в публікації «Безпека в інтернеті та захист від шахраїв: херсонці розробили корисний посібник». Нагадаємо, що посібник «Безпека в інтернеті та захист від інтернет-шахрайства в Україні», створене Херсонським обласним благодійним фондом «Об’єднання», розповідає про найбільш поширені схеми шахрайства в інтернеті та радить, як не стати жертвою аферистів.
Такі фото є класичним прикладом емоційної маніпуляції в соцмережах, зазначають експерти. Кінцева мета – спроба заробітку на людській емпатії. Крім того, такі сторінки в соцмережах використовує ворог в інформаційній війні проти України.
Ще минулого року Центр протидії дезінформації попереджав, що в українському сегменті соцмереж з’явилася велика кількість дописів, які містять фото з явними ознаками генерації штучним інтелектом нібито українських військових, із закликами привітати їх чи то з днем народження, чи то з весіллям.
«Ці сторінки може використати росія в інформаційній війні проти України. Зокрема, на сторінках з ШІ-зображеннями збирається велика аудиторія, яка не надто критично ставиться до побаченого в мережі та сприйнятлива до інформаційних маніпуляцій. Таким чином ворог отримує майданчик для просування небезпечних для України наративів», – наголосили в ЦПД.
Чому це шахрайство та як воно працює
1. ЕМОЦІЙНИЙ ГАЧОК. Подібні пости створюють, щоб викликати в людини сильну емоцію: жаль, співчуття, ностальгію тощо. Фото, які ілюструють такі дописи, зазвичай:
- демонструють «до» та «після» – моменти горя та щасливу розв’язку;
- супроводжуються короткою зворушливою історією;
- просять репост або коментар, що підсилює ефект.
2. ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Найчастіше такі фото створені або змінені за допомогою штучного інтелекту:
- вони можуть бути повністю згенерованими або взятими з баз даних і зміненими;
- шахраї змішують обличчя, додають зморшки, змінюють емоції.
3. МЕТА – МОНЕТИЗАЦІЯ ЧЕРЕЗ СОЦМЕРЕЖУ. Подібні пости, на жаль, збирають сотні тисяч переглядів і реакцій. Що відбувається далі:
- сторінка автора допису отримує велику аудиторію, що дає змогу продати її або використовувати для реклами;
- адміністратори сторінки вставляють афілійовані посилання, рекламу «чудо-ліків» або лохотронів;
- вони також можуть збирати пожертви нібито комусь на лікування, просто привласнюючи гроші.
На жаль, користувачі соцмереж не перевіряють подібну інформацію, адже найчастіше емоції сильніші за критичне мислення. Зрештою, алгоритми, наприклад, Фейсбуку активно просувають пости з великою кількістю реакцій, коментарів і поширень.
Сторінка з посібника «Безпека в інтернеті та захист від інтернет-шахрайства в Україні»
Рекомендації для користувачів соцмереж
Ось якими рекомендаціями діляться автори посібника «Безпека в інтернеті та захист від інтернет-шахрайства в Україні» щодо подібного виду шахрайства:
З обережністю ставтеся до надмірно емоційних або сентиментальних зображень солдатів, особливо якщо вони виглядають неприродно або занадто ідеально.
Перевіряйте джерело зображення та профіль, який його опублікував, на автентичність.
Уникайте будь-якої взаємодії з підозрілими публікаціями (лайки, коментарі, поширення).
Пам’ятайте, що офіційні українські військові або волонтерські організації зазвичай мають верифіковані акаунти.
Пам’ятайте: НЕ ТРЕБА репостити такі дописи! Краще поскаржитися на подібні публікації в соцмережі як на фейкові або шахрайські. Будьте пильними та мисліть критично.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Об’єктивність під час війни. Перевір, що ти знаєш – пройди ТЕСТ
Головне фото та знімки в тексті – із соцмереж
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України”
та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
