6 годин просто неба: херсонка поділилася досвідом евакуації з потяга під час дронової небезпеки

1 квітня вдень відбулася масована атака російських БпЛА по всій території України. Це призвело до вимушених зупинок багатьох потягів, затримок рейсів та евакуації пасажирів.

Херсонка Олена разом з іншими пасажирами потяга «Львів – Херсон» 6 годин перечікувала атаку на невеликій станції в Миколаївській області. Жінка розповіла «Гривні» про те, як усе відбувалося.

Дві евакуації за рейс: розповідь херсонки

Я багато читала про нові правила, що запровадила «Укрзалізниця» у зв’язку з атаками на залізничну інфраструктуру та потяги. Знала про можливість евакуації, розуміла її важливість у разі потенційної небезпеки, але, звичайно, розраховувала, що саме з нашим потягом нічого не станеться. Майже так і було, коли їхала навідати родичів наприкінці березня потягом «Херсон – Львів», який наразі рушає з Миколаєва. Приблизно за пів години до відправлення оголосили повітряну тривогу. Ми на вокзалі очікували відбою майже 2 години. У вагони нікого не пускали. На щастя, на цьому наші пригоди тоді й завершилися.

Натомість у зворотному напрямку ми двічі відчули на собі, що таке евакуація. Вперше потяг зупинили в Хмельницькій області близько 10-ї вечора. Усі вийшли, трохи відійшли від вагонів. Усе б нічого, але накрапував дощик, наближалася ніч, було доволі прохолодно. Діти, яких розбудили, щоб вивести надвір, плакали. Але насправді все було доволі спокійно. Хвилин за 20 отримали команду «по вагонах», зраділи й лягли спати. Ніч минула спокійно.

Зранку провідниця сказала, що потяг трохи затримується, тож маємо приїхати до Миколаєва десь о 9:30. Але, здається, о 8:40 потяг зупинився, оголосили евакуацію. У місцевих пабліках я прочитала про чисельні пуски шахедів з Криму, які групами прямують зокрема й у бік Миколаївської області, саме в той район, де ми зупинилися. Пасажири розосередилися вздовж перону на маленькій станції. Нам, можна сказати, пощастило – погода була теплою та сонячною. Усі були налаштовані не нетривале очікування, адже до Миколаєва дуже близько.

Однак вийшло, що саме ця близькість і стала причиною того, що наше перебування просто неба затягнулося на 6 годин. За цей час ми чули десятки шахедів, роботу нашої ППО, бачили декілька БпЛА, які пролітали просто над нами. Час від часу переміщалися якомога далі від вагонів, намагалися сховатися за якимось будівлями – раптом буде скид.

Потяг рушив близько 15-ї години. За багатьма пасажирами приїхали родичі з Миколаєва. Хтось викликав таксі. Чула, що вартість – 1600 грн, але якщо розділити на всіх, хто хоче їхати, то виходить нормальна сума, враховуючи обставини.

Пасажири потяга «Львів – Херсон» 6 годин перечікували атаку на невеликій станції в Миколаївській області. Відео надане херсонкою Оленою.

Поради пасажирам

За час очікування Олена сформулювала декілька порад, які можуть стати в пригоді іншим пасажирам.

1.  Будьте морально готовими до евакуації, яка може відбуватися як удень, так і вночі. Поговоріть з дітьми, якщо подорожуєте разом. Підготуйте літніх родичів, якщо маєте їхати з ними. У момент, коли провідник різко відчиняє двері купе та голосно оголошує: «Евакуація!», реально можна злякатися й розгубитися.

2.  Складне питання: як бути з літніми людьми. Часто потяг зупиняється не біля перону, стрибати зі сходів доводиться на землю. Потім дуже складно підніматися. Допомагайте тим, хто фізично не в змозі.

3.  Заздалегідь розкладіть речі так, щоб швидко взяти із собою найбільш цінне й документи, телефони, павербанки. До речі, зв’язок та інтернет не завжди може бути хороший там, де ви можете опинитися. Валізи й сумки доведеться залишити в купе.

4.  Продумайте, як вдягтися на випадок тривалої евакуації вночі, коли ще доволі прохолодно. Гарно було б мати парасолю чи дощовик. Провідники дозволяють брати із собою ковдри. Беріть – зайвою не буде.

5.  Враховуйте, що сісти, скоріш за все, буде ніде. Є земля, є, можливо, якийсь бордюр чи парапет. Це дуже ускладнює тривале очікування. Особливо для літніх людей, хворих. Варто взяти рюкзак, на який можна присісти. Ковдра з потягу теж може згодитися, щоб покласти її на щось тверде й сісти.

6.  Візьміть із собою воду, якийсь перекус. Ліки – на всяк випадок. Діти довго не витримають без їжі. Немає гарантій, що поряд буде магазин, де щось можна придбати. А не їсти й не пити декілька годин – поганий варіант. Особливо на фоні стресу.

Пояснення від «Укрзалізниці»

Схоже, масовані атаки БПЛА з нами надовго, а відповідно – евакуація теж. Заступник голови наглядової ради АТ «Укрзалізниця» Сергій Лещенко пояснив, коли саме в потягах оголошують про евакуацію пасажирів:

«Коли шахед наближається на 50 км, у потязі оголошується евакуація. Це дуже незручно, але ризик їхати далі назустріч шахеду з потенційною небезпекою згоріти у вагоні – це ще гірше. Тому в ситуації, де немає ідеальних рішень, Укрзалізниця ухвалила таке рішення та просить ставитися з розумінням. УЗ отримала доступ до військових систем контролю повітряного простору й постійно стежить за ситуацією з ворожими ударними дронами.

Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов (“Флеш”): “Якщо шахед потрапить у вагон з людьми, це буде “братська могила”, тому я звертаю увагу пасажирів на необхідність відійти від поїзда хоча б на 100 метрів. Ми неодноразово фіксували випадки, коли безпілотник з ручним керуванням із росії летів атакувати об’єкт інфраструктури, але, побачивши внизу поїзд, змінював завдання й атакував потяг”.

За час спільної роботи “Укрзалізниці” з військовими з-під загрози було виведено кілька сотень поїздів».

«Від шахедів ми ховалися під вагонами»

Очікувано, що під постом Сергія Лещенка у фейсбуці – тисячі коментарів. Чимало негативних, але є й такі, з якими важко не погодитися. Наприклад, щодо наявності якихось підставних сходів, щоб було простіше виходити з вагона там, де немає перону. Або щодо необхідності привести до мінімального ладу невеликі станції.

Херсонка Олена каже, що там, де зупинився потяг, в якому вона їхала, на станції була занедбана будівля, зачинена. Враховуючи обставини, варто відкривати такі станції, щоб принаймні було де від дощу сховатися.

Пасажири розповідають і про інші нюанси евакуації, які, здається, не дуже схожі на заходи безпеки. Наприклад, як люди стояли між вагонами, або як ховалися під товарними вагонами…

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Одеській залізниці під час евакуаційної зупинки загинула провідниця

Ось як про це розповідає в соцмережі журналістка з Кривого Рогу Тетяна, яка теж 1 квітня пережила евакуацію:

«Від шахедів ми ховалися під вагонами. Що таке, коли летить рій, тепер я знаю. Так виглядає пекло. Потяг зупинили вночі десь в центральній Україні. Навіть не знаю населеного пункту. Через сон я лише почула як провідник сказав: “Евакуація”. Ми звільнили вагон. З собою лише особисті та цінні речі. На вулиці дощ. Дякую провідникам, що видали ковдри. Так ми трималися дві години. Коли дзижчали шахеди, ми лізли під товарняк. Останнім у составі був потяг з дітьми. Їх везли з лікування. Сонні вони плакали. Я думала, що потрапила в якийсь фільм жахів. Але, ні, це наше життя. Та слава Богу, дали відбій тривоги. Ми живі. Рушили далі».

Евакуація з пасажирського потяга між товарними вагонами. Фото: фейсбук/Тетяна Заєць

Ситуація, яку описала Тетяна, – дуже сумнівна з погляду безпеки. Тому в коментарях люди просять «Укрзалізницю» пояснити, як так сталося і куди пасажирам треба було ховатися. Адже пасажирський потяг на час тривоги вирішили зупинити десь між товарними потягами. У результаті люди, яким провідники сказали вийти на вулицю, опинилися в пастці: з усіх боків – вагони, йти фактично нікуди. У разі удару чи падіння уламків наслідки могли бути катастрофічними…

Головне фото: фейсбук/Тетяна Заєць

Пов'язані записи

Дерибан «безхазяйного» житла на ТОТ Херсонщини: як окупанти ділять вкрадене майно місцевих

Викрадене житло українців на ТОТ Херсонщини, яке російські окупанти цинічно називають «безхазяйним» і спочатку планували передавати лікарям та вчителям, загарбники очікувано почали ділити між собою. Про те як відбувається дерибан…

Подробиці
День 1667. 17 вересня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Депутати не підтримали депутатське звернення народних депутатів Бобровської, Юрчишина та ще 22 обранців щодо позбавлення звання «Заслужений артист України» співака та продюсера Олексія Потапенка («Потапа»), який перебуває за кордоном і…

Подробиці