Ян Ярчук
Ворог прагне нашого морального виснаження. Тому що нашого фізичного виснаження він не здатен досягти, так само як і прориву фронту. Це його остання надія. Він прагне довести нас до такого стану, коли значна частина людей скаже: краще жахливий кінець, ніж нескінченний жах. Давайте вже підпишемо що завгодно, аби воно припинилося. Розумом всі усвідомлюють, що це буде не кінець, а новий початок. Але ворог прагне довести нас до стану морального виснаження, коли розум мовчить, а душа його навіть не питає.
***
Херсонська міська військова адміністрація попереджає: Блекаут може затягнутися, але працюють пункти незламності. Буде організований підвіз води.
***
Вчора чоловік збирається у магазинчики, що по нашій вулиці. По хліб, яйцями, овочами, морозивом. Хоч туди й не далеко, але йти треба по вулиці, де наверх від нас до багатоповерхівок постійно курсують російські дрони. Часто не походиш. Тому складаємо списки, що треба, щоб нічого не забути Прошу чоловіка купити шампунь ” Schauma”. Кажу, запиши, бо забудеш. Та записав, каже ок. Приходить у господарчий магазин, дістає список, читає: ” У вас шаурма є?” Добре, що продавчиня тямуща попалась)) Шаурми не було, але за допомогою вайберу вибрали інший, теж нормальний.
***
У Херсоні затримали двох місцевих жителів за виправдовування російської агресії. СБУ викрила двох херсонців, які поширювали у соцмережах і Telegram кремлівську пропаганду та виправдовували війну проти України. Ці кукумбєри сиділи під обстрілами та молились пітуну. Казкові довбоящери…
***
Розбиті паркани, зруйновані ворота, сліди від снарядів і уламків. Двори, які ще вчора були сповнені голосу господаря, сьогодні носять на собі шрами війни. Та є ті, хто не залишив свій пост. Пухнасті охоронці, не знаючи страху перед сиренами, пострілами чи небезпекою з неба, щодня продовжують виконувати свою справу. Вони зустрічають біля воріт, насторожено вдивляються в кожен рух і залишаються вірними своєму дому, навіть коли сам дім понівечений.
***
Життя в Херсоні зараз — це квест. І головний приз у ньому — не гроші, не слава і не успіх. Головний приз — залишитися живим. Кожен день. Кожен вихід із дому. Кожне повернення назад. Такий вигляд має реальність прифронтового міста.
Храбан Діана
Марина Поліщук
