Ян Ярчук
І знову про міні-городики… Тепер у нас квітнуть кабаки і підростають соняшки. А ще у нас гарні квітучі кактуси, чудова лаванда. І будяки елітні… дуже гарні) Ростом з мене.
***
Навіть сходити за хлібом у Херсоні на сусідню вулицю чи на базар, що за 700 метрів від нас,чи в аптеку, що за один км – це вже великий ризик. Але в мене вже немає нікого з рідних, кому б не загрожувала небезпека, вчора ракета прилетіла в училище в Білопіллі на Сумщині, де викладає сестра. Її Ангел-охоронець спрацював на випередження (потрібно було нести документи в місквиконком), тож о 8 годині вона відпросилась з роботи, а о 9.13 прилетіли ракети. Є поранені, але більшість встигла спуститись у підвал при сигналі ” Ракети на Білопілля!” Хоча у них до кордону з росією мешше 10 км і ракети летять буквально хвилини. З 4-х поверхів в будинку залишилось тільки два, кабінет сестри був на четвертому.
***
Сумно не мати дому. Не сказати, що для мене це щось нове, — я з вісімнадцяти років по зйомних квартирах, так склалося життя. Потім багато років дім був теж не мій. Спершу — чоловіка, потім — колишнього чоловіка: я була не вдома, в готовності, що колись скоро прозвучить “з речами на вихід”. А потім все, що збирали, про що дбали, вважай, пів життя просто лишаєш і їдеш з однією валізою. Просто подалі. Бути не вдома не нове для мене. Але чи то вік, чи то війна, але зараз це відчуття сприймається інакше. Зміни завжди були стресом, але я не пам’ятаю, щоб аж таким. Колись я написала, що “дім там, де твоя піжама”, тобто неважливо де і які стіни навколо, головне — що ти знайшов прихисток, нехай і тимчасовий. Багато кому це відгукнулося. Зараз сама в це не вірю. Дім — це місце, де нарешті можна видихнути. Але ще не судилося. В голові крутиться “у мене немає дому”, та не зможу слухати це. Не зараз. Для чого це? Нехай колись я прочитаю, посміхнуся і подякую Всесвіту, що все по-іншому. А поки добре, що хоч десь є моя піжама.
***
Залізничного мосту через Північнокримський канал більше нема. Блокада Криму продовжується.
***
Із лігва ворога: В Госдуме потребовали прямо сейчас изъять все вклады россиян и деньги бизнеса из банков для пополнения бюджета. По словам лидера КПРФ Зюганова, 67 трлн рублей граждан и 63 трлн рублей предприятий просто так лежат в банках и не работают на экономику. «Это три государственных бюджета», — заявил он. Як мені подобаються такі заяви!! Зараз всі побіжать знімати гроші. Паніка на росії – це те, що нам потрібно.
***
Класно бути ВПО та жити в орендованій квартирі. Приходить власник та каже, що з наступного місяця на 2 тис більше треба платити. Типу, всі підвищують ціни. Не подобається – виїжджайте. Пошук нової квартири – це перший останній місяці та плюс ріелтор. Великі гроші. Так і живемо. А ще й комунальні послуги в Херсоні треба платити…
Марина Поліщук
Храбан Діана
