День 1553. 26 травня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

299 млрд гривень доходів задекларували громадяни України за 2025 рік. Загалом подано майже 176 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Це – 103 % до показника минулорічної кампанії.

***

Кажуть, у Скадовську і районі у продажі для цивільних є тільки газ. Дизель і бензин тільки для комунальників і державних органів. Припинився підвоз дітей до шкіл, оскільки не має пального для шкільних автобусів.
Останні місяць-півтора навчання також часто відміняються у зв’язку з дроновою небезпекою.
По більшості сіл російських військових вже не залишилося, ховаються по посадках або взагалі виведені кудись. На місцях залишилися тільки підрозділи росгвардії, які тероризують місцевих, але переважно шукають дезертирів з фронту.

***

На моєму автомобілі з’явився номер «ОЛЕШКИ». Це не про автомобіль. Це про любов до рідного міста. Про віру в повернення. Про те, що своїх не забувають. Для когось це просто номерний знак.
Для мене — пам’ять про рідне місто. Про Олешки. Місто, де минуло моє дитинство, де залишилася частина мого серця. Сьогодні місто більш ніж наполовину зруйноване, але для мене воно назавжди залишиться рідним і незламним.
Сьогодні Олешки окуповані. Ворог намагається знищити нашу землю, нашу історію та нашу пам’ять. Але дім живе доти, доки ми його пам’ятаємо. І поки в наших серцях живе любов до рідного краю, його неможливо стерти чи забути.

***

Кожен рік я прошу фото з Херсона, як цвітуть півонії)
Відчуваю цей запах аж через екран) Ці рожеві ще мама садила. Білі-виросли за час vійни.

***

Ми не знали, що жили в раю, поки російські окупанти не прийшли його знищити.
Згадувати буденні мирні дні тепер — це як гортати сторінки старої казки. Спокійні ранки, кава по дорозі на роботу, плани на вихідні, дитячий сміх у дворі. Ми сприймали це як належне, не помічаючи, яким абсолютним щастям володіли.
Ворог прийшов, щоб відібрати наш рай, але він ніколи не забере нашу пам’ять і прагнення повернути своє. Цінуймо кожен момент, тримаймося разом і віримо в перемогу. Ми обов’язково відбудуємо свій дім.

***

Перший раз в житті шахед впав десь за 100 метрів і я бачила це падіння! Відчуття такі собі.

Пов'язані записи

День 1625. 6 серпня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Ворог прагне нашого морального виснаження. Тому що нашого фізичного виснаження він не здатен досягти, так само як і прориву фронту. Це його остання надія. Він прагне довести нас до такого…

Подробиці
День 1624. 5 серпня. Що обговорюють херсонці у соцмережах

Свєта, як там вдома?Ось так як на відео, де дрон полює на продавця овочів. Це за пару кварталів від мого дому. Там живуть люди. Багато людей. Їм нема куди їхати.…

Подробиці