Дарина Лапіна
Згадуємо сьогодні не лише початок повномасштабного вторгнення росії 4 роки тому, не лише як відчайдушно ЗСУ намагалися зупинити ворога з Криму, але й те, як Херсонська область була зраджена. Вже в перший же день в обід російські війська були у Новій Каховці. Тисячі українців залишилися в пастці, неочікувано опинившись в перший же день фактично в тилу ворога – на лівобережній Херсонщині. Люди, які могли б бути врятовані, якби розуміли повноцінно загрозу, що на них насувається.
***
“Як ви там живете у тому Херсоні?” – інколи мене питають нові знайомі з інших куточків України, які знають зі ЗМІ, що це – фронтове місто.
А як живемо? Сьогодні, наприклад, збирався десь знайти і познімати у місті проліски (кажуть, вже з’явилися), бо всім хочеться красивого. Весна на носі, тому хотілося порадувати наших підписників чимось приємним, бо неприємного щодня вистачає по горло. Не встиг ступити за поріг, як десь поблизу гепнуло і потягнувся в небо чорний дим…
Ворожий FPW-дрон атакував цивільне авто. Прибіг, встиг зробити кілька кадрів, скинув редакції. Пішов шукати проліски. Знову щось гепнуло, знову чорний дим, знову постраждале цивільтне авто – друге протягом години. Зробив кілька кадрів, поспілкувався з власником, який залишився без авта. Іти шукати проліски? Та хай їм грець! Може, якось іншим разом…
Отак і живемо…
***
Це було важке пробудження. Напевне, діє підсвідомість, бо сьогодні було таке саме.
З того дня у нас лютий. Хоча він насправді розпочався з 2014, просто пробудження настало у багатьох в 2022.
Нам важко було в той день уявити, що буде далі.
Сьогодні ми стали сильніші як нація. Але ціною неймовірних втрат. Вбиті українські родини, кохані, рідні, друзі, колеги, діти, тати, мами…Викрадені. Поранені.
Ще один крок, ще один день. День за днем.
***
Може колись в Україні офіційно запровадять День спогадів.
Можливо, цим днем буде 24.02.
Пройшло 4 роки, але найбільша кількість думок, які тебе повертають в конкретний рік, день, місце, з’являються саме сьогодні.
Як особистісно, так і на рівні країни.
Ми всі тоді точно отримали разом тавро колективної свідомості “24.02.2022.”
***
Понад 34 600 прильотів, 543 загиблих, з них 5 – дітей, постраждалих – понад 4 тисячі. Таку інформацію по Херсонській громаді від початку повномасштабного вторгнення надали в управлінні цивільного захисту міської ради. Найбільш понівечені Дніпровський район і центр. Чотири роки великої війни змінили вигляд Херсона. Війна завдала багато горя його жителям. Але місто, де всюди синьо-жовті прапори, тримається. У ньому залишаються десятки тисяч людей.
***
У штаб-квартирі НАТО розмістили слово, викладене з обстріляних літер назви села Любимівка на Херсонщині.
Ян Ярчук
Марина Поліщук
