Ян Ярчук
Про Хорли.
Якщо послухати сальда, то там ледь не атомна бомба прилетіла.
Істерить.
Бо намагається відвести від себе.
Він у прифронтовому регіоні на окупованій росіянами території відмінив у новорічну ніч комендантську годину.
Ідіот? Однозначно).
Як пишуть у соцмережах, в закритих для звичайних людей Хорлах в кафе зберігалося дуже багато газових балонів. Що точно додало вогню.
Тому, коли я писала, що господарі того всього самі підірвали своїх гостей, то була права. Так, оте все – то результат бардака, який створюють окупанти і колаборанти.
А українців на ТОТ проситиму знову і знову – тримайтеся подалі від скупчень колаборантів і окупантів, бо за ними ходить пані Смерть. Тримайтеся від них подалі.
***
Війська РФ близько 13:30 обстріляли один з медзакладів у Дніпровському районі Херсона
Пошкоджений поліклінічний корпус та перехід між поліклінікою та стаціонаром. Пошкоджені фасад та вибито вікна.
***
Росіяни анонсують обстріли півночі Херсона: що насправді стоїть за цими «попередженнями».
Росіяни у своїх пабліках розповідають про те, що нібито в Таврійському поміж будинків багато військової техніки та техніки «подвійного призначення». Цей термін вони самі вигадали, щоб виправдовувати обстріли Херсона.
***
Цікаво:
Хто наступний? Куба, Мексика, Колумбія…
Схоже, що і премію миру він сам візьме.
***
Думки переселенки…
Іноді здається, що я живу між «було» і «буде». Між домом, який залишився там, і місцем, де я ніби є, але наче ще не зовсім.
Дім тепер — це не стіни. Це запахи з дитинства, це голоси, які звучать у памʼяті, це місто, що живе в серці, навіть коли я далеко.
Бути переселенкою — це постійно вчитись починати знову. З нових вулиць. Нових людей. Із собою — трохи іншою. Навіть, якщо на новому місці ти вже декілька років.
Але я все одно вірю, що мій дім мене чекає. Навіть якщо зараз він мовчить. Навіть якщо болить серце.
***
ХЕРСОНЩИНА.
протягом року терористи рф застосували:
2024 рік – більше 218 000 снарядів
2025 рік – більше 230 000
Храбан Діана
Марина Поліщук
