Ян Ярчук
Моє місто народження — місто Херсон.
Зараз шириться особисто для мене болючий флешмоб, де херсонці діляться місцем народження, яке вони змушені були залишити через окупацію або військову агресію.
Я народився в Херсоні.
Я не просив мене звільняти.
Я люблю Україну і люблю мою ідентичність українця.
І я вірю в сильне майбутнє моєї країни і мого рідного міста, попри все.
І так, мені болить за рідне місто.
Обіймаю всіх, хто проживає втрату дому, місця, де виріс і був щасливим.
***
Херсонський довоєнний стиль життя сьогодні сприймається як щастя!!! Смакувавши каву в Мілані, Дрездені, Варшаві, Нью Йорку, Вені, Будапешті, Стокгольмі, Амстердамі, Венеції, Бухаресті, Тбілісі та в багатьох інших місцях… Можу запевнити, що найкраща та найсмачніша кава в світі – кава з друзями в Херсоні! Кава на вихідних в Херсоні як правило починалась близько 12. Це був ритуал. Вихідні – час зустрітись з друзями і випивши кави, поїхати навіть на пару годин на море, в ліс, в пустелю, до батьків, до кумів, на рибалку, по гриби… і навіть в Одесу)
***
Іноді я дивлюся на людей, які приїхали до Німеччини не за покликом серця, а тому що життя різко змінило їхні плани. І чесно — мені важко уявити, як це: опинитися в новій країні без бажання, без вибору, без внутрішнього «хочу».
Я ж приїхала 12 років тому з вогнем у серці. Я мріяла вчити мову, працювати, будувати нову себе. Я хотіла цього всім своїм життям. І мені здавалося, що так має бути у всіх.
Але з роками я все більше бачу: за кожною людиною — своя історія.
Хтось приїхав із мріями.
Хтось — із болем.
Хтось — рятуючи дітей.
Хтось — шукаючи безпечне небо.
Хтось — без сил, але з надією.
І тоді серце стискається. Бо це так непросто — будувати майбутнє там, куди тебе занесла буря.
Тому хочу сказати всім, хто сьогодні змушений учити мову, влаштовуватися в нову реальність, коли душа ще тримається за минуле:
Ви неймовірно сильні.
Навіть якщо вам так не здається — ви робите надлюдську роботу.
***
Росія продовжує масово атакувати Херсонщину FPV-дронами та “літаками”. За даними ХОВА, щотижня по області запускають близько 2500 безпілотників.
На тлі цього частина херсонців використовує детектори дронів, щоб вчасно помітити небезпеку. Водночас військові зазначають, що ситуація на трасах області стала безпечнішою: встановлені сіткові конструкції, працюють РЕБ та мобільно-вогневі групи.
Найефективніший спосіб протидії дронам, за словами експертів, — знищення операторів і ретрансляторів.
***
Корабел — один із найнебезпечніших мікрорайонів Херсона. Тут постійно чути вибухи, а в небі зависають ворожі дрони. Однак попри ризики, у Корабелі й досі проживають близько двохсот людей.
Напередодні зими ситуацію ускладнює і те, що Корабел залишився без газопостачання. Через постійні російські атаки відновити його зараз, як й світло, неможливо. Тому обговорили доставку палива, генераторів та всього необхідного, щоб люди могли перезимувати.
Храбан Діана
Марина Поліщук
