Марина Поліщук
Дрони у нас і вдень, і вночі, і зранку – дрони цілодобово! Так живуть мешканці вулиці Перекопська у Херсоні – на лінії прольоту ворожих снарядів та маршруту російських дронів.
У мирні часи Перекопська вважалася зручною вулицею: поруч річка, зупинки громадського транспорту, яким легко було дістатися і в місто, і в населені пункти лівобережжя через Антонівський міст. Тепер ця “зручність” перетворилася на постійну загрозу: ворог базується на іншому березі Дніпра, який видно просто з вікон місцевих мешканців.
Ніхто не відміняє артилерію, міни, інколи КАБи. Вивішуєш за балкон на ніч випраний одяг, знімаєш – а він решетом, посічений уламками”, – розповідають жителі.
Дрони атакують постійно. Будинки з цілими вікнами знайти неможливо, часто пошкоджені й стіни. У дворах стоять розбиті автівки після “скидів” з російських БпЛА.
***
Вчора вночі терористична армія рф зкинула КАБ – 1500 на Корабельний р/н
***
Херсонці мріють знову почути сміх дітей на майданчиках, шум автівок, що їдуть на лівобережжя, музику з кав’ярень біля будинків, спів птахів, які не злякані вибухами, та тихі розмови під час безпечних прогулянок.
***
236 років Миколаєву. Сьогодні для багатьох херсонців він став другим домом. А ще це найближче місто, куди можна приїхати з Херсона та відпочити душею, без вибухів та дронів. Тут, звичайно, теж не тихо, але у порівнянні з Херсоном набагато спокійніше.
***
Олешки! З Днем міста! Зруйноване, окуповане, але нескорене… Впевнений, що скоро там назавжди замайорить український стяг, ми разом його відбудуємо і гучно відсвяткуємо нашу перемогу!
***
Дуже хотіла би випити домашньої островської кавусі, але не змогла це зробити навіть в минулий раз, бо не було чим воду підігріти… але колись же вип’ємо і кави, і чаю, і до чаю…
А зараз нас чекає ранковий моціон, або прогулянка, пробіжка, як хто бажає, нашим рідним Островом.
***
Війна йде, а дикий виноград робить свою справу – зализує її рани на тілі міста. Робить все, що в його силах.
***
У головній фб-стрічці часто чергуються фотки/дописи з підписами типу унилого «Херсон мертвий», «Херсон стікає кровʼю», а з іншого боку з надмірно оптимістичними в стилі «Херсон живе попри все», квіти, котики, закохані, усміхнені люди, кавʼярні, синє небо з білими хмаринками, мімімі. Тобто повністю протилежні за змістом.
Мало б провокувати на емоції, якщо не на емоційні гойдалки. Але вже так звикли до цих контрастів за роки, що здається це більше не спрацьовує.
Храбан Діана
