Дарина Лапіна
Наш ворог включив підручник із дронів у федеральну програму навчання для 8-9 класів.
***
На Херсонщині — надзвичайна ситуація в агросекторі, спричинена екологічно-техногенними факторами
В аграрному секторі Херсонщини — криза безпрецедентного масштабу. Унаслідок складних кліматичних умов, посилених техногенним втручанням у водну інфраструктуру (зокрема — знищенням Каховської ГЕС), на Бериславщині зафіксовано масову загибель озимих і ярових культур.
За попередніми оцінками, знищено понад 55 тисяч гектарів посівів, що становить майже 1 мільярд гривень прямих збитків для місцевих фермерів — і це лише за тими площами, які вже задекларовані.
***
Херсон живе під звуки вибухів уже четвертий рік.
Поряд із розбитими будинками розквітають квіти. На вулицях — люди, які, попри небезпеку, йдуть у своїх справах.
Попри все, херсонці бережуть віру: тиша повернеться, і життя знову плинутиме спокійно — як колись.
***
Сьогодні вранці російські терористи знову атакували з безпілотника наших комунальників.
У Корабельному районі окупанти скинули вибухівку з дрона на автомобіль, в якому бригада нашого КП “Парки Херсона” вирушала на ліквідацію наслідків обстрілів. Працівники мали закривати ОСБ плитами вибиті вікна.
Потерпілі – жінки 44 та 61 років і чоловіки 67, 43, 49 та 58 років. У всіх – мінно-вибухові травми і контузії. Нині вони у лікарні. Триває дообстеження.
***
Кожна поїздка до Херсона не проходить без сліду для нервової системи. Важко сказати що саме впливає на це відчуття безпосередньо. Разюча різниця в способі життя, де тонка грань між війною та миром, де не звертаєш уваги на щогодини звуки вибухів. Тонкий слух місцевого аборигена швидко визначає звідки і в яку сторону йде обстріл.
– Наши рашистов снова накрыли. Смачно накрыли! – чую коментар жінки, вік якої важко визначити.
***
Була в травні в Херсоні 5 днів і зрозуміла, що навіть при таких умовах жити в Херсоні змогла б. Тому і серце тягнеться додому, але не з неповнолітньою дитиною. Відповідальність…
***
Полуниці з лівого берега Херсонщини. Таких солодких та запашних не було більше ніде! Залишилися тільки у згадках…
Марина Поліщук
